《人民的名义》全集泄露？网友：守护达康书记收视率

Географ?чна сфера.

百度 广大旅客优先选择从网络、电话订票等官方渠道购票。

Географ?чн? координати — величини, як? визначають положення певно? точки на м?сцевост? (на план? чи на топограф?чн?й карт?) в?дносно прийнято? системи координат. Система координат встановлю? початков? (вих?дн?) точки поверхн? або л?н?? в?дл?ку потр?бних величин — початку в?дл?ку координат та одиниц? ?х обчислення.

На топограф?чних картах представлен? система географ?чних координат та система плоских прямокутних координат.

Система географ?чних координат (географ?чн? координати) застосову?ться для визначення положення точок земно? поверхн? в?дносно екватора й початкового (нульового) мерид?ану. Координатами ? кутов? величини: географ?чна широта B й географ?чна довгота L. Для визначення географ?чних координат на топограф?чних картах слугу? м?нутна рамка.

Довгота (кут м?ж площиною мерид?ану в точц? спостереження та нульовим (Гринв?ч) мерид?аном), Широта (кут м?ж прямовисною л?н??ю та площиною екватора) визначають положення точки на поверхн? Земл?. Вим?рюються в градусах (°), довгота — в?д -180° до 0° на зах?д та в?д 0° до 180° на сх?д в?д Гринв?ча, широта — в?д 0° до 90° на п?вн?ч, в?д 0° до ?90° на п?вдень в?д екватора.

Географ?чн? координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при робот? ?з топограф?чною картою необх?дно знати ? абсолютну висоту. Абсолютн? висоти в Укра?н? визначають в Балт?йськ?й систем? висот (в?дносно поверхн? гео?да). Для забезпечення правильного положення об'?кт?в, що наносяться на карту, необх?дно визначити географ?чну широту та географ?чну довготу й абсолютну висоту певно? к?лькост? точок, а положення вс?х ?нших — в?дносно цих. Точки, закр?плен? на м?сцевост? ?з точно встановленими плановими ? висотними координатами, називають опорними пунктами, як? под?ляються на пункти планово? основи та пункти висотно? основи. Сукупн?сть опорних пункт?в да? опорну геодезичну мережу. Точн?сть визначення координат опорних пункт?в вплива? на точн?сть геодезично? основи карти.

?стор?я

Винах?д географ?чно? системи координат зазвичай приписують Ератосфену з Кирени, який склав свою нин? втрачену ?Географ?ю? в Александр?йськ?й б?бл?отец? в III стол?тт? до н. е. Через стол?ття Г?ппарх з Н?ке? вдосконалив цю систему, визначивши широту за зоряними вим?рами, а не по висот? Сонця, ? визначивши довготу за часом м?сячних затемнень, а не за численням координат.

У I або II стол?тт? Мар?н Т?рський склав великий географ?чний дов?дник ? карту св?ту, математично побудовану в екв?дистантн?й цил?ндричн?й про?кц??, використовуючи координати, вим?рян? на сх?д в?д нульового мерид?ану на Вдалих островах б?ля узбережжя Зах?дно? Африки, найзах?дн?ших в?домих островах того часу, як нульову позначку для широти в?н використовував паралель, що проходить через остр?в Родос б?ля Мало? Аз??.

?Географ?я? Клавд?я Птолемея II стол?ття використовувала той же самий нульовий мерид?ан, але вим?ряла широту в?д екватора. П?сля того, як роботи Мар?на та Птолемея були перекладен? на арабську мову в IX стол?тт?, у ?Книз? опису Земл?? Аль-Хорезм? виправлен? помилки Мар?на ? Птолемея щодо довжини Середземного моря, що змусило середньов?чних арабських картограф?в використовувати за нульовий ?нший мерид?ан, котрий приблизно на 10° сх?дн?ший в?д л?н?? Птолемея. Математичну картограф?ю стали знову використовувати у ?вроп? п?сля в?дновлення Максимом Планюдом тексту ?Географ??? Птолемея незадовго до 1300 року; близько 1407 року Джакопо д'Анджело з Флоренц?? переклав текст на латинську мову.

У 1884 роц? в США пройшла М?жнародна конференц?я по мерид?анах, в як?й взяли участь представники 25 кра?н. Двадцять дв? з них погодилися взяти довготу Корол?всько? обсерватор?? в Гринв?ч?, Англ?я, як нульовий мерид?ан. Дом?н?канська Республ?ка голосувала проти, в той час як Франц?я ? Бразил?я утрималися. Франц?я прийняла середн?й час за Гринв?чем 1911 року.

Геодезичн? системи координат

Географ?чн? координати, що ?х визначають астроном?чними методами, вим?рюються в?дносно м?сцево? вертикал? — нормал? до р?внево? поверхн?, тобто гео?да, називаються геодезичними координатами. Для складання географ?чних карт, а особливо топограф?чних карт та план?в, застосовують про?кц?? ел?псо?да на площину, як? дають можлив?сть точно враховувати спотворення кут?в та в?дстаней при про?ктуванн?. Тому поста? задача вибору таких параметр?в референц-ел?псо?да, при яких в?н би якнайменше в?дхилявся в?д гео?да на певн?й множин? опорних пункт?в.

До елемент?в геодезично? основи в?дносять опорн? пункти, визначен? в систем? геодезичних координат, та координатн? с?тки, пов'язан? з цими опорними пунктами.

Геодезичн? системи координат м?стять:

• параметри референц-ел?псо?да (величина велико? п?вв?с? a, мало? b, стиснення α, ексцентриситет e);
• висоту гео?ду над референц-ел?псо?дом в початковому пункт?;
• вих?дн? геодезичн? дати (геодезична широта та довгота початкового пункту, азимут на ор??нтирний пункт).

Приклад тако? системи — WGS84.

Геодезичн? системи координат пост?йно зм?нюються. Це пов'язано як з уточненням та доповненням даних геодезично? основи, так ? з створенням м?сцевих систем координат, геодезичною основою яких ? множина доступних опорних пункт?в, розташованих на обмежен?й територ??. М?сцев? системи координат застосовуються при складанн? детальних план?в м?сцевост? з найменшими спотвореннями д?йсних в?дстаней, кут?в та площ.

Горизонтальн? координати

Широта ? довгота

0°

class=notpageimage|

Екватор, 0° широти

?Широта? (скорочення: ш., φ, або phi) точки на поверхн? Земл? — це кут м?ж екватор?альною площиною ? прямою л?н??ю, що проходить через цю точку ? через (або близько до) центр Земл?. Л?н??, що з'?днують точки одн??? широти сл?ду кола на поверхн? Земл?, називаються паралелями, оск?льки вони паралельн? екватору й один одному. П?вн?чний полюс — 90° п?вн?чно? широти. П?вденний полюс — 90° п?вденно? широти. Паралеллю у 0° широти познача?ться Екватор, фундаментальна площина вс?х географ?чних систем координат. Екватор д?лить земну кулю на П?вн?чну ? П?вденну п?вкул?.

0°

class=notpageimage|

Гринв?цький мерид?ан, 0° довготи

?Довгота? (скорочення: д., λ, або lambda) точки на поверхн? Земл? — це кут на сх?д або зах?д в?д Гринв?цького (нульового) мерид?ана до ?ншого мерид?ану, який проходить через цю точку. Вс? мерид?ани ? половинами великих ел?пс?в (часто називаються великими колами), як? сходяться на П?вн?чному ? П?вденному полюсах. Мерид?ан Британсько? Корол?всько? обсерватор?? в Гринв?ч?, на п?вденному сход? Лондона, Англ?я, ? м?жнародним мерид?аном, хоча деяк? орган?зац??, наприклад, Нац?ональний Географ?чний ?нститут Франц??, продовжують використовувати ?нш? мерид?ани для внутр?шн?х ц?лей. Нульовий мерид?ан розд?ля? власне Сх?дну ? Зах?дну п?вкул?, хоча карти часто зм?щують п?вкул? на зах?д, щоб розташувати Старий Св?т з одного боку. М?жнародна л?н?я зм?ни дат ? як 180° зах?дно?, так ? 180° сх?дно? довгот. Проте вона не однакова з М?жнародною л?н??ю зм?ни дат, яка в?дхиля?ться в?д не? в к?лькох м?сцях з пол?тичних причин, у тому числ? м?ж далекосх?дною Рос??ю ? далекими зах?дними Алеутськими островами.

По?днання цих двох компонент?в визнача? розташування будь-якого об'?кта на поверхн? Земл?, без урахування висоти або глибини. Л?н?? широт та довгот також називають ?с?ткою?. Початкова/нульова точка (точка з координатами 0° широти та 0° довготи) ц??? системи розташована в Гв?нейськ?й затоц? близько 625 км на п?вдень в?д Теми, Гана.

Довжина ступеня

На GRS80 або Св?тов?й геодезичн?й систем? сферо?д на р?вн? моря на Екватор?, одна широтна секунда вим?рю? 30,715 метра, одна широтна м?нута становить 1843 метри, а один широтний градус 110,6 к?лометра. Кола довготи, мерид?ани, стикаються на географ?чних полюсах, причому довготна секунда зменшу?ться природньо з? зростанням широт. На Екватор? на р?вн? моря, одна довготна секунда становить 30,92 метра, довготна м?нута — 1855 метр?в, а довготний градус — 111,3 к?лометра. На 30° довготна секунда — 26,76 метра, у Гринв?ч? (51° 28′ 38″ пн. ш.) — 19,22 метра, а на 60° — 15,42 метра.

На сферо?д? WGS84 довжина в метрах ступеня широти на широт? φ (тобто в?дстань по л?н?? п?вн?ч-п?вдень в?д широти (φ ? 0,5) градус?в до (φ + 0,5) градус?в)

$111132.92-559.82\,\cos 2\varphi +1.175\,\cos 4\varphi -0.0023\,\cos 6\varphi$

Аналог?чно, довжина в метрах ступеня довготи може бути обчислена як

$111412.84\,\cos \varphi -93.5\,\cos 3\varphi +0.118\,\cos 5\varphi$

(можлива похибка до одного сантиметра)

Альтернативним методом оц?нки довжини довготного ступеня на широт? φ припустивши, що Земля ма? форму кул? (для отримання широти в м?нутах ? секундах потр?бно результат под?лити в?дпов?дно на 60 ? 3600):

${\frac {\pi }{180}}M_{r}\cos \varphi \!$

де середн?й мерид?ональний рад?ус Земл? $\textstyle {M_{r}}\,\!$ становить 6 367 449 м. Оск?льки Земля не ? сферичною, то можлива похибка на к?лька десятих в?дсотк?в; краща апроксимац?я поздовжнього ступеня на широт? $\textstyle {\varphi }\,\!$ це

${\frac {\pi }{180}}a\cos \beta \,\!$

де екватор?альний рад?ус Земл? $a$ дор?вню? 6 378 137 м ? $\textstyle {\tan \beta ={\frac {b}{a}}\tan \varphi }\,\!$; для сферо?д?в GRS80 ? WGS84, b/a обчислю?ться як 0,99664719 ($\textstyle {\beta }\,\!$ знана як зменшена (або параметрична) широта). Окр?м округлення, це точна в?дстань по паралел? широти; отримання в?дстан? по найкоротшому шляху потребу? б?льше роботи, але ц? дв? в?дстан? завжди знаходяться в межах 0,6 метра один в?д одного, якщо дв? точки знаходяться на один градус довготи одна в?д одно?.

Екв?валенти поздовжньо? довжини у вибраних широтах

Широта	М?сто	Градус	М?нута	Секунда	±0,0001°
60°	Санкт-Петербург	55,80 км	0,930 км	15,50 м	5,58 м
51° 28′ 38″	Гринв?ч	69,47 км	1,158 км	19,30 м	6,95 м
45°	Бордо	78,85 км	1,31 км	21,90 м	7,89 м
30°	Новий Орлеан	96,49 км	1,61 км	26,80 м	9,65 м
0°	К?то	111,3 км	1,855 км	30,92 м	11,13 м

Картограф?чна про?кц?я

Для встановлення географ?чного розташування на географ?чн?й карт? використовують картограф?чну про?кц?ю для перетворення геодезичних координат на плоск? координати на карт?; вона про?кту? координати ? висоту на плоску поверхню карти. Дан?, разом з картограф?чною про?кц??ю, застосованою до с?тки опорних розташувань, встановлюють систему с?тки для побудови м?сць розташування. Загальн? картограф?чн? про?кц?? в поточному використанн? включають систему координат UTM (UTM), Система координат MGRS (MGRS), Нац?ональну мережу США (USNG), Глобальну систему координат (GARS) ? Всесв?тню географ?чну систему (GEOREF).

Координати на карт? зазвичай мають в?дхилення на п?вн?ч (N) або сх?д (E) в?дносно задано? нульово? точки.

Формули картограф?чних про?кц?й залежать в?д геометр?? про?кц??, а також в?д параметр?в, що залежать в?д конкретного м?сця розташування, на якому про?кту?ться карта. Наб?р параметр?в може зм?нюватись залежно в?д типу про?кту та умов, вибраних для про?кц??. Для поперечно? про?кц?? Меркатора, яку використовують в UTM, пов'язаними параметрами ? широта ? довгота природного походження, фальшивими ? п?вн?ч ? сх?д, ? загальний масштабний коеф?ц??нт. Враховуючи параметри, пов'язан? з певним розташуванням або с?ткою, формули для поперечного Меркатора ? складним по?днанням алгебра?чних ? тригонометричних функц?й.

Системи UTM та UPS

Система координат UTM (UTM) ? Ун?версальна полярна стереограф?чна система координат (UPS) використовують декартову с?тку на основ? метрики, викладену на конформно спро?ктован?й поверхн?, щоб розм?стити позиц?? на поверхн? Земл?. Система UTM не ? ?диною картограф?чною про?кц??ю, а лише одн??ю з ш?стдесяти, кожна з яких охоплю? 6-градусн? смуги довготи. Систему UPS використовують для полярних рег?он?в, як? не охоплюються системою UTM.

Стереограф?чна система координат

У часи середньов?ччя стереограф?чну систему координат використовували для нав?гац?йних ц?лей. Стереограф?чна система координат була зам?нена географ?чною системою, де використовували широти та довготи. Стереограф?чна система координат на сучасному етап? часто застосовують у нав?гац??, оск?льки пункт призначення можна задати як в?дстань та напрям руху в?д в?дправно? точки. Також в сучасних умовах ?? використовують для опису кристалограф?чних ор??нтац?й в област? кристалограф??, м?нералог?? та матер?алознавства.

Див. також

• Система координат
• Кривол?н?йна система координат
• Полярна система координат
• Картограф?чн? про?кц??

Л?тература

• (рос.) Картография с основами топографии. Учебник для студентов естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А. В. Гедымина. Ч. 1. Понятие о географической карте. Топографическая карта. Съёмка местности. — М.: Просвещение, 1973.
• (рос.) Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. ?География? / Г. Ю. Грюнберг, Н. А. Лапкина, Н. В. Малахов, Е. С. Фельдман; Под ред. Г. Ю. Грюнберга. — М.: Просвещение, 1991.
• (рос.) Топография с основами геодезии: Учебн. для студ. географ. спец. ун-тов / А. П. Божок, К. И. Дрич, С. А. Евтифеев и др.; Под. ред. А. С. Харченко и А. П. Божок. — М.: Высш. шк., 1986.
• Топограф?я з основами геодез??: П?дручник / А. П. Божок, В. Д. Барановський, К. ?. Дрич та ?н.; За ред. А. П. Божок. — К.: Вища школа, 1995.

Посилання

• Географ?чн? координати вс?х м?ст та деяких ?нших населених пункт?в Земл? [Арх?вовано 12 травня 2007 у Wayback Machine.].
• Географ?чн? координати практично вс?х населених пункт?в Укра?ни [Арх?вовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.].