粤49所高校新增144个本科专业

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Знання (значення).

Знання
Досл?джу?ться в	еп?стемолог?я, теор?я п?знання, соц?олог?я знань ? ф?лософ?я
Частково зб?га?ться з	розум?ння ? досв?д
? об'?днанням	див. список:d ? див. список:d
Протилежне	нев?гластво
Знання у В?к?сховищ?

Еп?стема, персон?ф?кац?я знань. Б?бл?отека Цельса в Ефес?, Туреччина

Знання — це знайомство, об?знан?сть чи розум?ння когось або чогось, наприклад, факт?в, ?нформац??, опис?в або навичок. Знання отриму?ться через досв?д або осв?ту шляхом спостереження, досл?дження чи навчання. Це фундаментальне поняття, щодо якого не ?сну? однозначного визначення. У р?зних науках та академ?чних дисципл?нах, як? розглядають цей феномен (передовс?м у ф?лософ??, еп?стемолог??, психолог??, когн?тивних науках, антрополог??, соц?олог??), ? власн? тлумачення.

Так, у ф?лософ?? це фундаментальна категор?я, визначена у Ф?лософському словнику як ?форма духовного засво?ння результат?в п?знання, процесу в?дображення д?йсност?, що характеризу?ться усв?домленням ?х ?стинност??^{[стор?нка?]}. Знання можна визначити також як форму ?нформац??, ?снування систематизованого результату ?нтелектуально? д?яльност? людини (п?знання)^{[джерело?]} — з огляду на фундаментальн?сть поняття його важко виразити через прост?ш? ф?лософськ? категор??^{[стор?нка?]}. Наприклад, за словами Платона знання — це ?п?дтверджена ?стинна в?ра?. Знання протилежне незнанню, тобто в?дсутност? перев?рено? ?нформац?? про що-небудь.

Вид?ляють^[хто?] р?зн? види знання: ?стинне (у стародавн?х грек?в еп?стеме), наукове, повсякденне (у стародавн?х грек?в докса), ?нту?тивне, рел?г?йне та ?нш?^{[джерело?]}. Повсякденне знання служить основою ор??нтац?? людини в навколишньому св?т?, основою ?? повсякденно? повед?нки ? передбачення, але звичайно м?стить помилки ? протир?ччя^{[джерело?]}. Науковому знанню властив? лог?чна об?рунтован?сть, доведен?сть, в?дтворення результат?в, прагнення до усунення помилок ? подолання суперечок^{[джерело?]}.

3нання, набуте людством, ф?ксу?ться в знаках природних ? штучних мов, наприклад у текстах^{[джерело?]}. Анал?з сутност? знання, його становлення, критер??в ?стинност? та ц?нност? ? предметом галуз? ф?лософ?? еп?стемолог??^{[стор?нка?]}. У пострадянських кра?нах част?ше вжива?ться терм?н теор?я п?знання або гносеолог?я. Тод? як еп?стемолог?я б?льше зосереджена на структур? самого знання, гносеолог?я розгляда? в першу чергу процес отримання знань суб'?ктом п?знання. З ?ншого, практичного боку, педагог?ка вивча? не саму суть знання, а методи його ефективно? передач?^{[стор?нка?]}.

Проблема означення

Знання, як його визначав Платон (п?дтвержена ?стинна в?ра), можна зобразити у вигляд? к?л Ейлера.

Серед ф?лософ?в дос? нема? одностайно? думки щодо визначення поняття знання . Наведене в преамбул? статт? визначення з ф?лософського словника ма? ваду цикл?чност?, оск?льки опира?тся на процес п?знання, який в свою чергу визнача?тся як акумуляц?я знань^{[джерело?]}. Це означення в русл? д?алектичного матер?ал?зму неявно опира?ться на лен?нську теор?ю св?домост? як в?дображення, однак у слова ?духовне засво?ння? в ньому виника? подив ? здаються непосл?довними^{[джерело?]}.

Б?льш?сть мислител?в притриму?ться думки, що аби щось вважалося знанням, це щось повинно задовольняти три критер?? (в?дпов?дно до Платонового визначення знання як п?дтверджено? ?стинно? в?ри)^{[джерело?]}:

• бути п?дтвердженим
• бути ?стиним
• заслуговувати на дов?ру

Проте, проблема Гетть?ра, сформульована американським ф?лолософом Едмундом Гетть?ром, демонстру?, що в цього означення ? недол?ки. Гетть?р зауважив, що певне твердження може бути ?стинним ? п?дтвердженим авторитетним джерелом, однак це п?дтвердження все ж хибне. В?н нав?в г?потетичний випадок ?з переглядом по телев?зору тен?сного матчу м?ж Джоном Мак?нро?м та Джимм? Конорсом. Мак?нрой виграв, ? насправд? Мак?нрой в тому турн?р? виграв, однак виявилося, що в?н переглядав матч тор?шнього турн?ру, в якому Мак?нрой теж виграв. Запропоновано ряд альтернатив, що намагаються об?йти г?потетичне заперечення Геть?ра, зокрема доводи Роберта Ноз?ка на користь вимоги ?досл?дження ?стини? ? додаткову вимогу Саймона Блекберна, що ми не стверджуватимемо, що кожен, хто задовольня? будь-якому з цих критер??в ?через хибу, ваду, помилку? ма? справжн? знання. Р?чард К?ркхем робить припущення, що наше визначення знання повинне вимагати, щоб св?дчення в?ри з необх?дн?стю означали ?стинн?сть.

А от Людв?г В?ттгенштайн зауважував у дус? парадоксу Мура, що можна сказати ?В?н в?рить у це, але це не так?, але сказати ?В?н зна? це, але це не так? не можна. Дал? В?ттгенштайн в?дзнача?, що таке твердження в?дпов?да? не визначеному ментальному станов?, а радше визначеному способов? говорити про переконання. Р?зниця тут не в ментальному станов? мовц?в, але в тому, що вони роблять. У цьому сенс? знання того, що чайник кипить, означа? не перебування в особливому ментальному стан?, а виконання конкретного завдання щодо твердження про кип?ння чайника. В?ттгенштайн намагався об?йти важку проблему визначення, вивчаючи й анал?зуючи те, як слово ?знання? використову?ться в природних мовах. В?н в?дн?с слово ?знання? до категор?? сл?в ?з родинною схож?стю. П?д впливом ц??? думки слово ?знання? було реконструйовано як кластерну концепц?ю, яка схоплю? сутт?в? риси, тод? як визначенню таке не до снаги.

Фр?др?х Га?к в сво?й книз? "Конституц?я свободи" зазнача?, що ?знання ?сну? т?льки як знання ?ндив?д?в. Говорити про знання сусп?льства в ц?лому можна т?льки метафорично.? (С.32)

?нш? спроби означення

Знання? — суб'?ктивний образ об'?ктивно? реальност?, тобто адекватне в?дзеркалення зовн?шнього ? внутр?шнього св?ту в св?домост? людини у форм? уявлень, понять, думок, теор?й^{[джерело?]}. У широкому сенс? — це сукупн?сть понять, теоретичних побудов ? уявлень., а у вузькому  — дан?, ?нформац?я^{[джерело?]}. Знання? предмету — упевнене розум?ння предмету, ум?ння самост?йно поводитися з ним, розбиратися в ньому, а також використовувати для досягнення поставлено? мети^{[джерело?]}.

У теор?? штучного ?нтелекту знання — це сукупн?сть даних (у ?ндив?да, сусп?льства або у системи штучного ?нтелекту) про св?т, що включають ?нформац?ю про властивост? об'?кт?в, законом?рност? процес?в ? явищ, а також правила використання ц??? ?нформац?? для ухвалення р?шень^{[джерело?]}. Правила використання включають систему причинно-насл?дкових зв'язк?в. Головна в?дм?нн?сть знань в?д даних поляга? в ?хн?й активност?, тобто поява в баз? нових факт?в або встановлення нових зв'язк?в може стати джерелом зм?н в ухваленн? р?шень^{[джерело?]}.

Роль знань у житт? людини та людства

Мислення людини неодноразово зверта?ться до ?? особистих знань при розв'язанн? кожно? проблеми й прийнятт? кожного р?шення^{[джерело?]}. Перш за все людина повинна розп?знати ситуац?ю, ?нформац?ю про яку вона отриму? в?д орган?в чуття, визначити чи траплялася така ситуац?я ран?ше, тобто класиф?кувати ??^{[джерело?]}. При цьому людина опира?ться на знання, вироблен? попередн?м досв?дом^{[джерело?]}. Коли ситуац?ю класиф?ковано, людина запиту? у сво?х знань, чи в?дома усп?шна д?я в ц?й ситуац??^{[джерело?]}. Якщо усп?шна д?я в?дома, то виробля?ться г?потетичне р?шення як д?яти, яке проходить перев?рку розсудком^{[джерело?]}. Виконуючи таку перев?рку, розсудок знову зверта?ться до особистих знань людини^{[джерело?]}. На певному етап? процесу мислення виробля?ться впевнен?сть у правильност? р?шення, яка переходить у в?ру, а пот?м у д?ю^{[джерело?]}. Якщо розв'язку проблеми знайти не вдалося, або проблему взагал? не класиф?ковано, р?шення не виробля?ться, людина вага?ться^{[джерело?]}.

П?сля усп?шно? чи неусп?шно? д??, людина робить висновок ? вносить корективи в сво? знання^{[джерело?]}. Тобто, по сут? знання ? спресованим ? проанал?зованим попередн?м досв?дом^{[джерело?]}. Те, як так? процеси в?дбуваються на ф?зико-б?олог?чному р?вн?, достеменно нев?домо й ? предметом вивчення багатьох наукових дисципл?н, серед яких в?д?ляються ф?лософ?я св?домост? та когн?тивна наука^{[джерело?]}. Незрозум?ло, наприклад, як знання збер?гаються в пам'ят? на ф?зичному й орган?зац?йному р?вн?, як зд?йсню?ться швидкий доступ до потр?бно? ?нформац?? тощо?^{[джерело?]}

Отже, особист? знання людини динам?чн?, весь час зм?нюються, доповнюються й виправляються, а часто й забуваються^{[джерело?]}. Однак людина ма? здатн?сть обм?нюватися знаннями, збагачувати сво? знання за рахунок знань ?нших людей^{[джерело?]}. Людин? властиво навчатися й навчати^{[джерело?]}. Так виробля?ться знання усього людства^{[джерело?]}. Передача знань може зд?йсноватися усно^{[джерело?]}, тобто в?д одн??? людини до ?ншо?, або ?ншим способом комун?кац??, зокрема з використанням письма^{[джерело?]}. Закодован? знання людства, що значно перевищують за обсягом знання кожно? конкретно? людини^{[джерело?]}, збер?гаються в б?бл?отеках, банках даних, в комп'ютерних меражах здеб?льшого в письмов?й форм?, але дедал? част?ше й в ?нших формах — в?зуальн?й, ауд?альн?й тощо^{[джерело?]}.

Знання кожно? конкретно? людини завжди частков?, неповн?^{[джерело?]}. Як людин? так ? людству загалом властиве прагнення до зб?льшення обсягу знань^{[джерело?]}. Людина при цьому може звернутися до знань людства, але ?й також притаманне експериментування, досл?дження нев?домих ситуац?й, збагачення особистого досв?ду^{[джерело?]}. Людство загалом намага?ться збагатити знання через науку^{[джерело?]}. Стародавн? зображували знання людства у вигляд? круга: всередин? в?доме, зовн? — нев?доме, а межа м?ж в?домим та нев?домим познача? п?знання^{[джерело?]}.

Класиф?кац?я знань

За природою

Знання можуть бути^{[джерело?]}:

• декларативн?
• процедурн?

Декларативн? знання м?стять в соб? лише уявлення про структуру певних понять. Ц? знання наближен? до даних, факт?в. Наприклад: вищий навчальний заклад ? сукупн?стю факультет?в, а кожен факультет у свою чергу ? сукупн?стю кафедр^{[джерело?]}.

Процедурн? знання мають активну природу^{[джерело?]}. Вони визначають уявлення про засоби ? шляхи отримання нових знань, перев?рки знань^{[джерело?]}. Це алгоритми р?зного роду. Наприклад: метод мозкового штурму для пошуку нових ?дей^{[джерело?]}.

За ступенем науковост?

Знання можуть бути науковими ? позанауковими.

Науков? знання можуть бути^{[джерело?]}:

• емп?ричними, отриманими на основ? досв?ду або спостереження^{[джерело?]}
• теоретичними, отриманими на основ? анал?зу абстрактних моделей^{[джерело?]}.

Теоретичн? знання — абстракц??, аналог??, схеми, що в?дображають структуру ? природу процес?в, що прот?кають у предметн?й сфер?. Ц? знання пояснюють явища й можуть використовуватися для прогнозування повед?нки об'?кт?в^{[джерело?]}.

Ненауков? знання можуть бути:

• позанауков? — знання несум?сн? з наявним гносеолог?чним стандартом. Широкий клас паранаукового (пара в?д грец. — б?ля, при) знання включа? вчення або роздуми про феномени, пояснення яких не ? переконливим з погляду критер??в науковост?;
• лженауковими — св?домо експлуатують домисли ? забобони. Лженаукове знання часто представля? науку як справу аутсайдер?в. Як симптоми лженауки вид?ляють малограмотний пафос, принципову нетерпим?сть до спростувальних довод?в, а також претенз?йн?сть. Псевдонаукове знання дуже чутливо до злост? дня, сенсац??. Його особлив?стю ? те, що воно не може бути об'?днане парадигмою, не може волод?ти систематичн?стю, ун?версальн?стю. Лженауков? знання сп?в?снують з науковими знаннями. Вважа?ться, що псевдонаукове знання виявля? себе ? розвива?ться через кваз?наукове;
• кваз?науковими — вони шукають соб? прихильник?в, спираючись на методи насильства ? примушення. Кваз?наукове знання, як правило, розцв?та? в умовах строго? ??рархированной науки, де неможлива критика можновладц?в, де жорстко проявлений ?деолог?чний режим;
• антинауковими — як утоп?чн? ? св?домо спотворюючи уявлення про д?йсн?сть. Приставка ?анти? зверта? увагу на те, що предмет ? способи досл?дження протилежн? науц?. З ним зв'язують одв?чну потребу у виявленн? загального легко доступних ?л?к?в проти ус?х хвороб?. Особливий ?нтерес ? тяга до антинауки виника? в пер?оди соц?ально? нестаб?льност?. Але хоча даний феномен достатньо небезпечний, принципового позбавлення в?д антинауки в?дбутися не може;
• псевдонауковими — ? ?нтелектуальною активн?стю, що спекулю? на сукупност? популярних теор?й, наприклад, ?стор?? про стародавн?х астронавт?в, про сн?гову людину, про чудовисько з озера Лох-Несс;
• повсякденно-практичними — що доставляли елементарн? в?домост? про природу ? навколишню д?йсн?сть. Люди, як правило, мають в сво?му розпорядженн? великий обсяг буденного знання, яке проводиться повсякденно ? ? початковим пластом всякого п?знання. ?нод? акс?оми розсудливост? протир?чать науковим положенням, перешкоджають розвитку науки. ?нод?, навпаки, наука довгим ? важким шляхом доказ?в ? спростувань приходить до формулювання тих положень, як? давно затвердили себе в середовищ? буденного знання. Буденне знання включа? ? здоровий глузд, ? прикмети, ? повчання, ? рецепти, ? особистий досв?д, ? традиц??. Воно хоч ? ф?ксу? ?стину, але робить це не систематично ? бездоказово. Його особлив?стю ? те, що воно використову?ться людиною практично не усв?домлено ? в сво?му застосуванн? не вимага? попередн?х систем доказ?в. ?нша його особлив?сть — принципово неписьменний характер.
• особист?сними — залежн? в?д зд?бностей того або ?ншого суб'?кта ? в?д особливостей його ?нтелектуально? п?знавальною д?яльност?.

?Народна наука? ? особливою формою позанаукового ? ?ррац?онального знання, яка в наш час^[коли?] стала справою окремих груп або окремих суб'?кт?в: знахар?в, ц?лител?в, екстрасенс?в, а ран?ше шаман?в, жерц?в, стар?йшин роду. При сво?му виникненн? народна наука виявляла себе як феномен колективно? св?домост? ? виступала як етнонаука. У епоху дом?нування класично? науки вона втратила статус ?нтерсуб'?ктивност? розташувалася на перифер??, далеко в?д центру оф?ц?йних експериментальних ? теоретичних досл?джень. Як правило, народна наука ?сну? ? транслю?ться в неписьменн?й форм? в?д наставника до учня. Вона також ?нод? виявля?ться у вигляд? запов?т?в, повчань, ритуал?в тощо.

За м?сцем знаходження

Вид?ляють: особов? (неявн?, прихован?) знання ? формал?зован? (явн?) знання;

Неявн? знання^{[джерело?]}:

• знання людей^{[джерело?]}

Формал?зован? (явн?) знання^{[джерело?]}:

• знання в документах
• знання на компакт-диск дисках та ?нших зовн?шн?х нос?ях
• знання в персональних комп'ютерах
• знання в ?нтернет?.

Суб'?ктивно-об'?ктивн? знання

У сво?й ф?лософ?? ?мману?л Кант ц?кавився тим, чи повн?стю знання людини випливають ?з досв?ду. Кант переосмислю? саме поняття суб'?кта ? вперше у ф?лософ?? ставить питання про загальн?сть суб'?кта, встановлю? в?дм?нн?сть м?ж суб'?ктивними ? об'?ктивними елементами знання в самому суб'?кт?. Зрештою, в?н намага?ться розв'язати проблему, як можливе достов?рне наукове знання.

Достов?рн?сть та об'?ктивн?сть знання, за Кантом, зумовлена трансцендентальним (над?ндив?дуальним) р?внем суб'?кта п?знання, якому за природою притаманн? деяк? вроджен? (додосв?дн?, апр?орн?) форми знання про реальн?сть: прост?р, час, форми розуму.

Прикладний аспект

З прикладно? точки зору ?знання? под?ляють на дв? групи:

• т?, що дозволяють розв'язувати задач? в житт? та д?яльност?, тобто досягати результат?в
• т?, що не призначено для досягання результат?в

Управл?ння знаннями

Управл?ння знаннями (англ. Knowledge Management) передбача? розум?ння способ?в, яким знання використову?ться ? розповсюджу?ться в орган?зац?ях ? розгляда? знання як те, що сп?вв?дноситься з самим собою ? можливе для повторного використання. Повторне використання означа?, що визначення знання перебува? в стан? пост?йно? зм?ни. Управл?ння знаннями тракту? знання як форму ?нформац??, яка наповнена контекстом, заснованому на досв?д?. ?нформац?я — це дан?, як? ?стотн? для спостер?гача через ?хню значущ?сть. Дан? можуть бути предметом спостереження, але не обов'язково повинн? бути ним. У цьому сенс? знання склада?ться з ?нформац??, п?дкр?плено? нам?ром або напрямом. Цей п?дх?д знаходиться у згод? з DIKW моделлю, яка розташову? дан?, ?нформац?ю, знання, мудр?сть у вигляд? п?рам?ди за ступенем корисност?.

Безпосередн? знання

Безпосередн? (?нту?тивне) знання ? продуктом ?нту?ц?? — здатност? осягнення ?стини шляхом прямого ?? спостереження ? без об?рунтування за допомогою доказ?в.

За визначенням Е. Берна:

??нту?ц?я ? п?дсв?доме знання без сл?в, яке ?рунту?ться на п?дсв?домих спостереженнях без сл?в, ? за слушних обставин це знання над?йн?ше, н?ж знання, що ?рунту?ться на св?домих спостереженнях?.

Процес наукового п?знання, а також р?зн? форми художнього осво?ння св?ту не завжди зд?йснюються в розгорненому, лог?чно ? фактично доказовому вигляд?. Нер?дко суб'?кт схоплю? думкою складну ситуац?ю, наприклад п?д час в?йськово? битви, визначення д?агнозу, винуватост? або невинуватост? звинуваченого. Роль ?нту?ц?? особливо велика там, де необх?дний вих?д за меж? ?снуючих прийом?в п?знання для проникнення в нев?доме. Але ?нту?ц?я не ? щось безрозсудне або надрозумне. У процес? ?нту?тивного п?знання не усв?домлюються вс? т? ознаки, за якими зд?йсню?ться висновок, ? т? прийоми, за допомогою яких в?н робиться. ?нту?ц?я не склада? особливого шляху п?знання, що йде в обх?д в?дчутт?в, уявлень ? мислення. Вона ? сво?р?дним типом мислення, коли окрем? ланки процесу мислення проносяться в св?домост? б?льш-менш несв?домо, а гранично ясно усв?домлю?ться саме п?дсумок думки — ?стина.

?нту?ц?? бува? достатньо для розсуду ?стини, але ?? недостатньо, щоб переконати в ц?й ?стин? ?нших ? самого себе. Для цього необх?дно мати доказ.

Житт?в? знання

Житт?в? знання, як правило, зводяться до констатац?? факт?в ? ?хнього опису, тод? як науков? знання п?дн?маються до р?вня пояснення факт?в, осмислення ?х в систем? понять дано? науки, включаються до складу теор??.

Науков? (теоретичн?) знання

Науковому знанню властив? лог?чна об?рунтован?сть, в?дтворюван?сть п?знавальних результат?в.

Емп?ричн? (досв?дн?) знання

Емп?ричн? знання отримують в результат? застосування емп?ричних метод?в п?знання — спостереження, вим?рювання, експерименту. Це знання про видим? вза?мозв'язки м?ж окремими под?ями ? фактами в наочн?й област?. Воно, як правило, констату? як?сн? ? к?льк?сн? характеристики об'?кт?в ? явищ. Емп?ричн? закони часто носять ймов?рн?сний характер ? не ? строгими.

Теоретичн? знання

Теоретичн? уявлення виникають на основ? узагальнення емп?ричних даних. В той же час вони впливають на збагачення ? зм?ну емп?ричних знань.

Теоретичний р?вень наукового знання припуска? встановлення закон?в, що дають можлив?сть сприйняття, що ?деал?зу?ться, описи ? пояснення емп?ричних ситуац?й, тобто п?знання сутност? явищ. Теоретичн? закони мають б?льш суворий, б?льш формальний характер, в пор?внянн? з емп?ричними.

Терм?ни опису теоретичного знання в?дносяться до ?деал?зованих, абстрактних об'?кт?в. Под?бн? об'?кти неможливо п?ддати безпосередн?й експериментальн?й перев?рц?.

Для експертних оц?нок процесу появи нових знань використовують обсяг знання, накопичений в б?бл?отеках. Експериментальним шляхом вивчають здатн?сть людини видобувати ?нформац?ю в процес? самонавчання на нормованих за ?нформац??ю середовищах. Поки неможливо в повному обсяз? зм?ряти темпи виробництва знання, оск?льки нема? адекватних ун?версальних моделей.

Цитати

?мману?л Кант:

?В наш час накопичилась величезна к?льк?сть знань, г?дних вивчення. Скоро наш? зд?бност? будуть надто слабкими, а життя надто коротким, щоб засво?ти хоча б одну найкорисн?шу частину цих знань?[джерело?].

Семюел Джонсон

?Знання бува? двох вид?в. Ми або зна?мо предмет сам?, або зна?мо, де можна знайти про нього в?домост??[джерело?].

Див. також

• ?деальне
• DIKW, Модель — Дан? ?нформац?я Знання Мудр?сть
• База знань
• Наука
• Осв?та
• Просв?та
• В?домост?
• Розум?ння
• Досв?д
• Навичка (Ум?ння)
• Мистецтво
• Якост? знань
• Досл?дження
• Метазнання

Л?тература

• Л. Озадовська. ?дност? знань принцип // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• С. Кримський. Знання // так само

Посилання

• Елена Болычева ?Персонификация знаний: к определению понятия? [Арх?вовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Гаврилова Т. А., Хорошевский В. Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. Учебник. — СПб.: Питер, 2000.
• В. П. Кохановский и др. Основы философии науки. Феникс, 2007 г. 608 стр. ISBN 978-5-222-11009-6