乡村振兴,五个方面都要强
![]() | Ця стаття м?стить перел?к джерел, але походження окремих тверджень у н?й залиша?ться незрозум?лим через практично повну в?дсутн?сть виносок. |

Кни?га проро?ка ?са?? — книга Старого Зав?ту Б?бл??, частини Пророки та Танаху. У книз? йдеться про депортац?ю ?вре?в у Вавилон ? повернення народу та в?дновлення ?русалимського храму за наказом великого царя ахемен?д?в — Кира II, наведен? пророцтва та пропов?дування пророка, розважання ? ут?шання народ?в.
Книга пророка ?са? склада?ться з двох принципово р?зних частин. Перша (Прото-?сая), яка охоплю? розд?ли 1-39, походить з пер?оду перед вавилонською неволею ? в головних рисах в?дзеркалю? д?яльн?сть пророка ?са?. Друга частина, тобто решта розд?л?в (40-66) постала п?зн?ше. Розд?ли 40-55, це тв?р анон?много автора, який разом з ?ншими земляками жив у невол?. Цей автор за браком ?ншого, носить ?м'я Девтеро-?са? (Другого ?са?). Наступн? розд?ли, 56-66 приписуються одному, або багатьом ?ншими авторам, що жили в межах ?русалиму вже п?сля повернення з невол?. Автора (автор?в) ц??? частини книги називають Тр?то-?са?ю, або Трет?м ?са?ю. Тобто Книга пророка ?са? ? твором не одн??? людини, а радше книгозб?рнею. У н?й знаходимо не лише автентичн? св?доцтва ?са?вого пропов?дування, але й св?доцтва тих його учн?в ? ентуз?аст?в, як? упродовж десятк?в рок?в, а то й к?лькох стол?ть поглиблювали ? пояснювали послання свого учителя-пророка з VIII ст. до н. е.[джерело?]

- Про майбутн? сусп?льства: ?? меч? сво? перекують вони на лемеш?, а списи сво? на серпи. Не п?д?йме меча народ проти народу, ? б?льше не будуть навчатись в?йни!?. (?с. 2:4)
- ?сая викрива? лицем?рство, коли людина шану? Бога мовою, але не серцем: ?? промовив Господь: За те, що народ цей устами сво?ми наближу?ться, ? губами сво?ми шану? Мене, але серце сво? в?ддалив в?н в?д Мене, а страх ?хн?й до Мене заучена запов?дь людська,? (?с. 29:13)
- ?сая заперечу? можлив?сть зображення Бога. ?? до кого вподобите Бога, ? подобу яку ви поставите поруч ?з Ним?? (?с. 40:18) ? заперечу? можлив?сть осягнення Бога. ?Хто Господнього Духа збагнув, ? де та людина, що ради сво? подавала Йому?? (?с. 40:13)
- ?сая в?дстою? ?дею про те, що кожен народ г?дний влади, яка над ним, називаючи перського царя К?ра помазаником Господа (?с. 45:1).
- ?сайя в?дстою? ?дею дол?. ?..бо Ти чудо вчинив, виконав давн? приречення, певную правду? (?с. 25:1), ? п?дкреслю?, що доля кожно? людини залежить в?д ?? покори Богов? та сл?дуванн? за Божим баченням на життя: "Як захочете ви та послуха?тесь, то будете добра земл? споживати. А коли ви в?дмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господн? сказали оце! " (?с. 1:19-20).
- ?сая засуджував юде?в за беззаконня ? пророкував ?м, що б?льша частина ?х буде в?дкинена Богом, ? ?х м?сце займуть язичницьк? народи як? ув?рували . ?..? прийдуть асир?йц? до ?гиптян, а ?гиптяни до асир?йц?в, ? будуть служити ?гиптяни з асир?йцями Господев?.? (?с. 19:23).
- Ось Дамаск вилуча?ться з м?ст, ? ста?ться, як купа ру?н. (?с. 17:1)
- Саме ?са? належить опис бачення Нового ?русалиму — символу прийдешнього Царства Божого.
- В очах християн особливу ц?нн?сть представляють множинн? пророцтва ?са? про майбутнього Мес?ю, включаючи знамените пророцтво про його народження: ?Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Д?ва в утроб? зачне, ? Сина породить, ? назвеш ?м'я Йому: Емману?л.? (?с. 7:14), ?Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, ? влада на раменах Його, ? кликнуть ?м'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець в?чности, Князь миру?. (?с. 9:5).
Д?яльн?сть пророка ?са? розпочалася у р?к смерт? царя Узз?? ? сходження на престол його сина Йотама (бл. 740 р. до н. е.). Це був час гаразду й великого розкв?ту Юдейсько? держави, однак позначився пер?одом значно? соц?ально? нер?вност?. З? вступом на престол молодого царя Ахаза пол?тична ситуац?я небезпечно ускладнилася. Ассир?йська держава почала п?дкорення Сходу. П?сля завершення п?дкорення Сходу почалася експанс?я ассир?йц?в на Зах?д. Держави Сиро-Палестини утворили коал?ц?ю протистояння ассир?йцям, яку не п?дтримала Юдейська держава. Коал?ц?я тод? почала в?йськов? д?? проти Юде? з розрахунком поставити ?ншого царя, прихильного до коал?ц??. Це була Сиро-ефра?мська в?йна 733—732 р. до н. е. У той драматичний час ?сая заохочував царя Ахаза опертися вимогам коал?ц??, водночас р?шуче в?драджував шукати допомоги в Ассир??. Проте Ахаз не послухався ?саю, та звернувся до Ассир??, яка охоче допомогла йому, але водночас ? позбавила незалежност?. З того часу походять ряд пророцтв ?са?, що м?стяться у розд?лах 7-11. Серед них славнозв?сне пророцтво про Емману?ла (?с. 7:10-17), вироки Дамаску (?с. 17:1-6) ? Самар?? (?с. 28:1-4), як? об'?дналися проти ?русалиму. П?сля невдалих спроб вплинути на пол?тику Ахаза, ?сая припинив публ?чну д?яльн?сть на 20 рок?в. За цей час в?дбулося остаточне пад?ння П?вн?чного царства та вступ на престол сина Ахаз?? — ?зек?? (728 р. до н. е). Новий цар Юде?, ?зек?я зайнявся рел?г?йною реформою, укр?пленням ?русалима, та регулярним сплачуванням данини Ассир??. ?сая поверта?ться на сцену спостер?гаючи з великим неспоко?м за формуванням ф?ло?гипетського табору, що готувався виступити проти Ассир??. ?зек?я спробував зв?льнитися в?д ассир?йц?в, однак невдало. ?сая заклика? невтомно покладатися на Бога. Ассир?йський цар Санхериб п?сля невдалого виступу ?зек?? спустошив Юдею й взявши великий викуп, почав облогу ?русалима. ?сая не переставав п?дтримувати в дус? ?зек?ю, запевняючи, що Бог подасть спас?ння. ? д?йсно Санхериб неспод?вано припинив облогу. Пророк побачив у ц?й под?? спасенну д?ю Бога. Близько 701 року ?сая зак?нчив свою д?яльн?сть. За переданням в?н прийняв мученицьку смерть за царя Манас?? (2 Цар. 21:16).
- Перша частина Книги ще ма? назву Книга Емману?ла ? охоплю? перш? 12 розд?л?в.
- Наступн? 11 розд?л?в (13-23) м?стять вироки народам, з якими вибраний народ стикнувся за час сво?? ?стор??
- Чотири розд?ли 24-27, це Апокал?псис ?са?. Урочисто змальований загальний суд над св?том та встановлення Царства Божого.
- Розд?ли 28-35 м?стять пророцтва з час?в кризи 701 р. до н. е., т. зв. Малий Апокал?псис. Пророк зверта? в?стря сво?х пророкувань проти Самар?? та ?? мешканц?в, пот?м переходить до пров?щення лих як? впадуть на ?русалим, названий тут Ар?елем. Окр?м лих пророк пров?ща? також спас?ння ?русалиму.
- Заключна частина Книги (розд?ли 36-39) ма? ?сторичний додаток який ? ? у 2 Цар. 18:13-20 ? зак?нчу?ться пов?домленням про цар?в як? прибули до царя ?зек?? з Вавилону.
Через 200 рок?в п?сля зак?нчення д?яльност? пророк ?са? голос Божий знову дав себе почути в устах учня ?са?, в?домого п?д ?менем Девтеро-?са?. Його д?яльн?сть в?дбувалась в пер?од м?ж завоюванням ?русалиму Навуходоносором (587 р. до н. е) та захоплення Вавилону Киром у 539 р. до н. е. Пророк вже зверта?ться не до мешканц?в ?русалиму, а до тих хто живе у Вавилон?. Не занедбуючи пропов?дь Божо? справедливост? ? суду пророк спов?ща? спас?ння, що вже наближа?ться. Так у пророчому послання з'явля?ться Кир — як пророцтво кари на безбожний Вавилон. Дал? думка пророка поверта?ться до в?рност? Бога, до повернення з невол?, до ?де? морального очищення народу й поширення Божих доброд?йств на вс? народи. Особливе м?сце у Девтеро-?са? прид?лене так зван? п?сн? Слуги Ягве, в як?й змальовано постать Мес?? у спос?б дос? нечуваний — Мес?я не буде Мес??ю земно? слави й могутност?, а Мес??ю страждання та приниження (?с. 42:1-9, ?с. 49:1-9).
- Розд?ли 40-49. Текст м?стить низку промов вкладених у вуста Бога. Близьке визволення народу. Могутн?сть Бога. Це В?н кличе Кира, який ? на служб? Його одв?чних задум?в. В?н управля? народами. Внасл?док очевидност? аргумент?в, народ визна? сво? гр?хи ? прийма? як належне Божу кару. Цей Бог, який ? Господом ?стор??, поклика? ? поган, щоби вони сповнювали свою м?с?ю в ?стор?? спас?ння.
- Розд?ли 49-55. Промови пророка сконцентрован? на С?он?-?русалим?, та пров?щають оновлення. Пророк зверта?ться до тих, що знають Закон ? дотримуються справедливост?. Спочатку засмучен?, вони стануть не т?льки проводирями брат?в, але й св?тлом св?ту ? союзом для багатьох. Т?, що протиставляться Богов? ? пророков? — будуть в?дкинут?. А для в?рних пророк наново спов?ща? спас?ння. П?дставою в?ри ? те, що Бог вже звершив ? що ще настане.
Третя частина книги (розд?ли 56 ?66) постала п?сля повернення з невол?, вже на територ?? Палестини. Ц? розд?ли ц?лковито в?дхиляються в?д ?сторико-географ?чного контексту Девтеро-?са?. ?русалимська сп?льнота, яка переважно складалася з репатр?ант?в переживала кризу. Палко оч?кувана щаслива зм?на становища поверненц?в не наставала. Минув перший ентуз?азм, натом?сть повернулися стар? небезпеки, як? наново почали загрожувати народов?: ?долопоклонство, незгоди у ?русалимськ?й сп?льнот?. Анон?мний автор(и) Тр?то-?са? д?яв бл. 450 р. до н. е.
- Розд?ли 56-59. Тр?то-?сая розпочина?ться коротким перел?ком тем, як? будуть розвинут? дал?. Шквальна критика проти нечесних пров?дник?в та вияв?в ?долопоклонства. Т?, що покладаються на правдивого Бога будуть пот?шен?. Зл? не матимуть миру. Спасуться т?, що служитимуть Богу ? ближньому.
- Розд?ли 60-62. Майбутня слава ?русалиму, до якого будуть йти вс? народи, що шукають спас?ння. Пророк передв?ща? щаслив? зм?ни. Опис м?с?? пророка.
- Розд?ли 60-62. Молитва за народ. Нова велич Соломонового храму, створення нового неба ? земл? (?с. 65:13-25). Це стане можливим, оск?льки Бог знову оселиться серед свого народу.
- Святе Письмо Старого та Нового Зав?ту. Видавництво отц?в Васил?ан ?М?с?онер?, 2005.
- А. Пацьорек. Б?бл?я для кожного ? на кожен день. Старий зав?т. Льв?в. Св?чадо. 2005. ст. 236—275. ISBN 966-561-379-0