游泳为什么要穿泳衣

Лютера?нство (лат. Lutheranismus, англ. Lutheranism) — християнська теч?я, напрямок протестантизму, започаткований у XVI ст. н?мецьким католицьким священиком Март?ном Лютером ?з В?ттенберга, який закликав до реформац?йних перетворень в Церкв?, чим спричинив Реформац?ю. Лютеранство набуло загального поширення серед кра?н германських мов: в П?вн?чн?й ? Сх?дн?й Н?меччин?, Дан??, Норвег??, Швец??, ?сланд??, а також Латв??, Естон?? та США. На укра?нських землях лютеранство почало поширюватися з? середини XVI ст, як найперша протестанська теч?я, що стала в?дома укра?нцям. Головним чином, в?ровчення ?рунту?ться на протестанських п'яти солах ? тлумачиться завдяки Книз? злагоди, як основоположному рел?г?йному документ?, що дода?ться коментарем до Б?бл??.

Розкол м?ж лютеранами ? римо-католиками став явним ? публ?чним п?сля Вормського едикту 1521 року: едикти сейму засудили доктора Март?на Лютера ? оф?ц?йно заборонили громадянам Священно? Римсько? ?мпер?? захищати або поширювати його ?де?, п?ддавши прихильник?в лютеранства гон?нням, у вигляд? конф?скац?? всього майна на користь ?мперського уряду та сторони звинувачення под?лом вилученого навп?л. Розкол здеб?льшого стосувався двох питань: належного джерела влади в церкв?, яке часто називають формальним принципом Реформац??, та доктрини прощення, яку часто називають матер?альним принципом лютерансько? теолог??. Лютеранство в?дстою? доктрину прощення ?т?льки Благодаттю через в?ру на п?дстав? лише Писання?, таким чином встановлюючи абсолютний авторитет Святому Письму в ус?х питаннях в?ри. Це контрасту? з в?рою Римо-католицько? церкви, визначено? на Тредентському собор?, щодо авторитету, який виплива? як в?д Писання, так ? Передання.

Лютерани визнають авторитет Б?бл?? та 2 та?нства, ставлення до святих в?др?зня?ться в?д того, як ?х шанують католики ? православн?. Лютеранство ма? в?дм?нний погляд на христолог?ю, питання благодат?, передвизначен?сть тощо. На в?дм?ну в?д кальв?н?ст?в та нов?тн?х протестант?в, лютерани мають л?тург?ю та деяк? практики католицько? церкви, зокрема ?пископську систему управл?ння. На сьогодн? лютеранство об'?дну? близько 77—80 млн. ос?б по всьому св?ту. ?сну? дек?лька лютеранських орган?зац?й, в?ровчення яких ?нколи суперечить одна одн?й, через децентрал?зований устр?й.

Етимолог?я

Найменування ?лютеранин? виникло спершу як зневажливий терм?н, що використовувався проти М. Лютера н?мецьким схоластичним теологом доктором Йоганном Май?ром фон Екком п?д час Лейпцизького диспуту у липн? 1519 року. Екк та ?нш? римськ? католики йшли за прикладом традиц?йно? практики йменувати будь-яку ?ресь на честь ?? л?дера, таким чином позначаючи вс?х, хто ототожнював себе з теолог??ю Март?на Лютера, як лютеран.

Март?н Лютер н?коли не любив терм?н ?лютеранин?, ? напроти в?ддав перевагу позначенню ??вангел?ст?, що походить в?д euangelion (ε?αγγ?λιον), грецького слова, що переклада?ться як ?добра зв?стка?, тобто ??вангел???. Посл?довники Жана Кальв?на, Ульр?ха Цв?нгл? та ?нших богослов?в, пов'язаних ?з реформатською традиц??ю, також використовали цей терм?н. Щоб розр?зняти дв? ?вангел?чн? групи, дехто почав називати ?х ?вангел?сти-лютерани та ?вангел?сти-реформатори. Згодом, слово ??вангел?ст? було скасовано. Сам? лютерани почали використовувати терм?н ?лютеранство? у середин? XVI стол?ття, щоб в?др?знити себе в?д ?нших груп, таких як анабаптисти та кальв?н?сти.

В?ровчення

Лютерани визнають лише авторитет Святого Письма (Б?бл??), як ?дине джерело Божого Слова, ? три найстар?ш? символи в?ри: Апостольський, Н?кейський ? Афанас??вський. Кр?м цього лютерани визнають ще ш?сть документ?в, як? в?др?зняють ?х в?д ?нших церков: Великий катех?зис Лютера ? малий катех?зис (1529), Аугсбурзьке спов?дання (1530), Аполог?ю Аугсбурзького спов?дання (1531), Шмалькальдськ? статт? (1537) ? Формулу Злагоди (1577). Девятка цих символ?чних текст?в (включно з 3 символами в?ри) складають так звану ?Книгу згоди?, опубл?ковану в Дрезден? 1580 року саксонським курфюрстом Августом. У н?й постулю?ться, що Святе Письмо ? ?диним м?рилом в?ри. Поза Б?бл??ю ?нш? християнськ? канон?чн? книги та символи не мають рел?г?йного авторитету для лютеран; ц? тексти сприймаються як коментаторськ? пам'ятки до Святого Письма.

Лютеранство в?дкида? перш?сть ? всесв?тню владу папства як божественного ?нституту; заперечу?ться католицька доктрина про ?снування чистилища та молитви до Мар?? та святих. Реформаторський рух, ?н?ц?йований Лютером, стверджу? ун?кальну ц?нн?сть Писання та перевагу в?ри в ?суса Христа. Лютер розвинув вчення про загальне священство, в якому в?н стверджу?, що кожен в?руючий може прийти до Бога без потреби в посереднику, не применшуючи важливост? пастор?в як тих, хто викону? слово ? обряди. Зг?дно з Лютером, вс? в?руюч? ? священиками через духовн? жертви покаяного серця в молитв?.

В основ? лютеранського ?символу в?ри? лежить ?дея виправдання гр?шника. Первородний гр?х сприйма?ться як ц?лковита руйнац?я людсько? природи, внасл?док чого будь-як? д?яння, нав?ть добр?, ? в основ? спотвореними. В?дпов?дно, людина знаходить соб? виправдання в Божих очах ? благодать лише не через ц? д?яння, а через в?ру у Бога ? примирення з ним. Справедлив?сть, як ? мил?сть Божа, не залежить в?д особистих чеснот людини, але да?ться по особист?й вол? Творця ? спов?ща?ться Святим Духом. Бог не вплива? насильницьки на волю людини, але, як абсолютний пан, направля? волю до сво?? мети. В результат? людина д?? в?льно нав?ть в питанн? власного порятунку, оск?льки ?стинно в?льна лише людина ?виправдана? — ?? доля вже визначена Богом, який вирвав ?? ?з земних умовностей.

?ншими особливостями лютеранства ? визнання лише 2 та?нств: Хрещення та Причастя. У лютеранськ?й церкв? збер?гся ?пископат, в храмах дозволяються ?кони та розп'яття, але ?м прид?ля?ться небагато уваги. Центральне м?сце в богослуж?нн? займа? пропов?дь.

Спрощуючи, не можна говорити про ?дину лютеранську церкву, оск?льки ?сну? к?лька церков або п?дгалузей, що виникли з лютеранського руху. Сьогодн? г?лка лютеранства поступово почина? вливатися в решту ?вангел?чного (протестантизму), тод? як ?сну? лютеранський рух (пов'язаний з традиц??ю Англ?кансько? Високо? Церкви), який руха?ться ближче до католицизму, як це було з самого початку. У лютеранств? також ? харизматичн? рухи в?дродження, як? активно д?ють у Африц?.

Догматика

Основн? ?де? лютеранського богослов'я, як? здеб?льшого в?дпов?дають ?вангельськ?й в?р?, можна коротко висловити у трьох латинських формулах:

• Sola gratia (т?льки благодаттю): т?льки Христос може виправдати нас. Справи, включаючи церковн? та?нства та будь-як? ?нш? види людськ? намагання, не ? причиною спас?ння людини. Христос помер за нас, ? через Нього, через в?ру, ми врятован?, щоб н?хто не в?рив, що в?н спасен сво?ми заслугами, ? не хвалився сво?ми д?лами. Тому спас?ння – справа виключно Божо? благодат? (Ефесян 2:8-10).
• Sola Scriptura (т?льки Писанням): ?диним джерелом одкровення ? основою християнсько? доктрини ? Святе Письмо Старого ? Нового Зав?т?в.
• Sola fide (т?льки в?рою): т?льки в?ра, через благодать Божу, ряту? нас. Жодн? справи не можуть врятувати нас, лише в?ра. Апостол Павло каже: ?Бо я не соромлюсь ?вангел??, бож вона сила Божа на спас?ння кожному, хто в?ру?, перше ж юде?в?, а пот?м гелленов?. Правда бо Божа з'явля?ться в н?й з в?ри в в?ру, як написано: А праведний житиме в?рою? (Римлян 1:16-17).

Лютеранська докторина

Важливо в?дзначити, що лютеранське вчення сутт?во в?др?зня?ться та протиставля?ться католицизму, а також ма? розб?жност? з ?ншими ?вангел?чними конфес?ями.

Сприйняття в лютеранств? три?диност? Бога

• Та?нства: Для лютеран Христос встановив два обряди: хрещення ? ?вхарист?ю зг?дно з? Святим Письмом. Однак лютерани практикують й ?нш? чотири та?нства, так? як конф?рмац?я, помазання хворого, шлюб ? священний сан, як?, зг?дно з Аполог??ю Ау?збурзького спов?дання, можуть називатися обрядами, але розум?ються дещо ?накше, н?ж та?нства, встановлен? самим Христом.
• ?кони: Лютерани допускають ?кони як данина традиц?ям, але не ведуть поклон?ння.
• Л?тург?я: Лютерани мають ?сторичну л?тург?ю, що походить з дотридентсько? меси, ? майже у вс?х випадках ? б?льш консервативна, н?ж католицька л?тург?я. Декотр? рег?они, що мають достатн?й вплив п??тизму ? протестантизму ?сну? певна схож?сть у обрядов?й частин? ?з сучасними формами поклон?ння в ?нших ?вангельських церквах.
• Одяг та звича?: Особлив?стю, що передалася в?д католицизму, ? одяг, який носять деяк? пастори: альби, палантини, чаш?, ряси ? т.д.
• На в?дм?ну в?д католицьких священик?в, лютеранськ? пастори можуть одружуватися та мати с?м'?. Конфес?йн? лютерани продовжують збер?гати, зг?дно з традиц?йним тлумаченням Святого Письма ? Священного Передання, суворо чолов?че пасторське висвячення. Однак ?нш? лютерани, б?льш схильн? до прогресивного руху та л?берального богослов'я, висвячують ж?нок у священики у сво?х ?нститутах.

Протестантськ? уявлення про спас?ння
У таблиц? узагальнено класичн? погляди трьох протестантських в?рувань стосовно спас?ння.
Тема	Кальв?н?зм	Лютеранство	Арм?н?анство
Людська воля	Тотальне розпуство: Людство ма? ?в?льну волю?, але воно перебува? в рабств? гр?ха, поки не буде ?перетворено?.	Первородний гр?х: Людство ма? в?льну волю щодо ?благ ? майна?, але гр?ховно за сво?ю природою ? не здатне зробити св?й внесок у власне спас?ння.	Тотальне розпуство: Людство ма? свободу в?д бажання, але не ?свободу в?д гр?ха?, якщо т?льки це не забезпечу?ться ?благодаттю прощення?.
Виб?р	Безумовна благодать	Безумовна благодать	Умовний виб?р про спокутування з урахуванням передбачено? в?ри чи знев?ри.
Виправдання та викуплення	Виправдання лише в?рою. Р?зн? погляди на ступ?нь спокути.	Виправдання для вс?х людей, досконале у смерт? Христа ? чинне лише через в?ру.	Виправдання стало можливим для вс?х через смерть Христа, але в?дбулося т?льки при вибор? в?ри в ?суса.
Конверс?я	Монерг?чна, через засоби благодат?, непереборна.	Монерг?чна, через засоби благодат?, ст?йка.	Синерг?зм, що чинить оп?р завдяки сп?льн?й благодат? в?льно? вол?.
Завзят?сть та в?дступництво	Непохитн?сть праведник?в: в?чно обран? у Христ? неодм?нно будуть наполегливо перебувати у в?р?.	В?дступ можливий, але Бог да? ?вангельську над?ю.	Збереження обумовлено продовженням в?ри у Христа; з можлив?стю остаточного в?дступництва.

?стор?я

Поширення у п?вн?чн?й частин? ?вропи

Лютеранство поширилося по вс?й Скандинав?? в XVI стол?тт?, оск?льки монарх Дан??-Норвег?? (зос?бно правитель ?сланд?? та Фарерських о-в?в) ? монарх Швец?? (зос?бно правитель Ф?нлянд??) прийняли лютеранство. Через балт?йсько-н?мецьке та шведське правл?ння лютеранство також поширилося в Естон?? та Латв??.

Врешт?, з 1520 року в Копенгаген? регулярно проводилися лютеранськ? богослуж?ння. ? попри те, що Дан?я-Норвег?я оф?ц?йно залишалася католицькою. За правл?ння Фредер?ка I (1523-33), який спочатку об?цяв пересл?дувати лютеран, невдовз? в?дбулись перш? перетвориння, чим правитель до?днався до пол?тики захисту лютеранських пропов?дник?в та реформатор?в, найзначн?шим з яких був Ганс Таузен.

За правл?ння Фредер?ка лютеранство значно поширилося у Дан??. На в?дкритих зборах у Копенгаген?, на яких був присутн?й король Кр?ст?ан III в 1536 роц?, народ кричав: ?Ми стоятимемо на боц? святого ?вангел?я ? не хочемо б?льше таких ?пископ?в?. Син Фредер?ка, п?зн?ший Кр?ст?ан III, був в?дкритим лютеранином, що завадило йому зайняти престол п?сля смерт? батька 1533 року. Однак п?сля перемоги в громадянськ?й в?йн?, що в?дбулася п?сля виступу, в 1536 роц? став королем Кр?ст?ан III, який п?д час власного правл?ння продовжив просувати Реформац?ю дал? в кра?н?.

Конституц??ю, на як?й ма? лежати Дансько-норвезька церква, зг?дно з Церковною ординац??ю, було ?Чисте слово Боже, яке ? Закон ? ?вангел???. У ньому не згаду?ться Ау?збурзьке в?роспов?дання. Священики повинн? були добре розум?ти Писання, щоб пропов?дувати ? пояснювати ?вангел?? ? послання сво?м громадам.

Усе, це подавалось у ?Малому катехиз?? Лютера, доступному данською мовою з 1532 року. Тод? навчали, що наприк?нц? життя люди матимуть можлив?сть на: ?прощення гр?х?в? ? ?будуть зарахованими до праведних? та ?в?чного життя?. Настанова дос? актуальна.

Перша повна Б?бл?я данською мовою була заснована на переклад? Март?на Лютера н?мецькою мовою. Вона була опубл?кована в 1550 першим тиражем в 3000 прим?рник?в; друге видання вийшло 1589 году. На в?дм?ну в?д католицизму, лютеранська церква не вважа?, що традиц?я ? нос??м ?Слова Божого?, або що лише громад? ?пископа Риму дов?рено тлумачити ?Слово Боже?.

Реформац?я у Швец?? розпочалася з Олауса та Лаврент?я Петр?, брат?в, як? п?сля навчання у Н?меччин? принесли Реформац?ю до Швец??. Вони привели Густава Вазу, обраного королем у 1523 роц?, до лютеранства. В?дмова папи римського дозволити зам?ну арх??пископа, який п?дтримав в?йська, що виступили проти Густава Вази п?д час Стокгольмсько? криваво? лазн?, призвела до розриву оф?ц?йних зв'язк?в м?ж Швец??ю та папством у 1523.

Через чотири роки, на сейм? у Вестерос?, королю вдалося змусити сейму визнати його панування над нац?ональною церквою. Король отримав у сво? розпорядження все церковне майно, а також церковн? призначення та утвердження духовенства. Хоча це фактично дало оф?ц?йну санкц?ю лютеранським ?деям, лютеранство не стало оф?ц?йним до 1593 року. У цей час Упсальський синод оголосив Святе Письмо ?диним ор??нтиром у в?ри, а чотири документи були прийнят? як в?рн? та авторитетн? тлумачення слова Божого: Апостольський Символ в?ри, Н?кейський Символ в?ри, Афанас?йський Символ в?ри та незм?нене Ау?збурзьке в?роспов?дання 1530. Переклад першого ф?нського Нового Зав?ту М?каеля Агр?коли було опубл?ковано 1548 року.

Контрреформац?я та протир?ччя

П?сля смерт? Март?на Лютера в 1546 розпочалася Шмалькальденська в?йна, як конфл?кт м?ж двома н?мецькими лютеранськими правителями в 1547 роц?. Незабаром до в?йни при?дналися в?йська Священно? Римсько? ?мпер??, як? завоювали член?в Шмалькальдсько? л?ги ? уклали Ау?збурзьку угоду, за результатами яко? розпочалися масов? утиски ? гон?ння супроти багатьох н?мецьких лютеран. Рел?г?йна свобода в деяких рег?онах була забезпечена для лютеран Пассауським миром 1552 року, а також в?дпов?дно до юридичного принципу Cuius regio, eius religio (рел?г?я правителя повинна була диктувати рел?г?ю керованих) та положеннями Декларац?? Фердинанда (обмежена рел?г?йна терпим?сть) Ау?збурзького миру.

Точна коп?я Хундск?рку

У середин? XVI стол?ття у лютеранств? вирували рел?г?йн? суперечки м?ж криптокальв?н?стами, ф?л?пп?стами, сакраментар?ями, уб?кв?тар?анцями та гнес?о-лютеранами. Врешт?, все завершилося сп?льною згодою, яку сформували у Формул? злагоди. Велика к?льк?сть пол?тично та рел?г?йно-впливових л?дер?в з?бралися разом, обговорили та вир?шили вищепоставлен? питання, як? були суперечливими, на п?дстав? Писання, внасл?док чого з'явилася Формула, яку п?дписали понад 8000 л?дер?в. Книга Злагоди зам?нила б?льш ранн?, неповн? зб?рки доктрин, об'?днавши вс?х н?мецьких лютеран однаковою доктриною ? започаткувавши пер?од лютерансько? ортодокс??.

У кра?нах, де державною рел?г??ю був католицизм, лютеранство оф?ц?йно вважалося незаконним, хоча практиковалося по-р?зному. До к?нця контрреформац?? деяк? лютерани поклонялися та?мно, наприклад, у Хундск?рку (що переклада?ться як собача церква або собачий в?втар), камен? для причастя у форм? трикутника в канав? м?ж хрестами в Патерн?он?, Австр?я. Коронована зм?я, можливо, ? алюз??ю на Фердинанда II, ?мператора Священно? Римсько? ?мпер??, а собака, можливо, познача? Петра Кан?з?я. ?нша постать, зображена у вигляд? равлика, що несе церковну вежу, можливо, ? метафорою протестантсько? церкви. Також на камен? зображено число 1599 та фраза, яка переклада?ться як ?так потрапля? у св?т?.

Лютеранська ортодокс?я

?сторичний пер?од лютерансько? ортодокс?? д?литься на три частини: Рання ортодокс?я (1580-1600), Висока ортодокс?я (1600-1685) та п?зня ортодокс?я (1685-1730). Лютеранська схоластика поступово розвивалася, особливо для суперечок з ?зу?тами, ? остаточно утвердилася завдяки Йоганну Герхарду. Абрахам Калов?ус явля? собою кульм?нац?ю схоластично? парадигми в ортодоксальному лютеранств?. Серед ?нших ортодоксальних лютеранських теолог?в — Март?н Хемн?ц, Ег?д?й Гунн?й, Леонхард Хуттер, Н?колаус Гунн?ус, Йеспер Брохманд, Саломо Глас?ус, Йоганн Хюльсеман, Йоганн Конрад Даннхауер, Йоганнес Андреас Квенштедт, Йоганн Фр?др?х Кен?г та Йоганн В?льгельм Бай?р.

Ближче до к?нця Тридцятир?чно? в?йни дух компром?су, який спостер?гався у Ф?л?ппа Меланхтона, знову п?днявся п?д час служби в Гельмштедського ун?верситету ? особливо у богослов'? Георг?я Кал?кста, викликавши синкретичн? суперечки. ?ншим богословським питанням був крипто-кенотичний сп?р.

П?зню ортодокс?ю роздирав вплив рац?онал?зму, ф?лософ??, засновано? на розум? ? п??тизму, в?дродницького рух в лютеранств?. П?сля стол?ття житт?здатност? п??тистськ? богослови Ф?л?п Якоб Шпенер та Август Герман Франке попереджали, що ортодокс?я виродилася в безглуздий ?нтелектуал?зм та формал?зм, а ортодоксальн? богослови вважали емоц?йну та суб'?ктивну спрямован?сть п??тизму вразливою для рац?онал?стично? пропаганди. У 1688 роц? ф?нський радикальний п??тист Ларс Ульстад?ус проб?г голяка центральним проходом собору Турку, викрикуючи, що ганьба ф?нських священнослужител?в буде розкрита, як його нин?шня ганьба.

Останн?м в?домим ортодоксальним лютеранським теологом до рац?онал?стичного Aufkl?rung або Enlightenment був Дев?д Холлатц. П?зн?й ортодоксальний теолог Валентин Ернст Лешер брав участь у полем?ц? проти п??тизму. Середньов?чн? м?стичн?традиц?? продовжилися у роботах Март?н Моллер, Йоганн Арндт та Йоах?м Люткеманн. П??тизм став суперником ортодокс??, але прийняв деяк? твори ортодоксальних теолог?в, включаючи Арндта, Кр?ст?ан Ср?вер та Стефан Претор?ус.

Рац?онал?зм

Ф?лософи-рац?онал?сти з Франц?? та Англ?? мали величезний вплив у XVIII стол?тт?, поряд з н?мецькими рац?онал?стами Кр?ст?аном Вольфом, Готфр?дом Лейбн?цем та ?мману?лом Кантом. ?хн? роботи призвели до зростання рац?онал?стичних погляд?в ?на шкоду в?р? в Бога та злагод? з Б?бл??ю?.

В 1709 р. Валентин Ернст Лешер виступив з перестогою, що новий рац?онал?стичний погляд на св?т докор?нно зм?нив сусп?льство, поставивши п?д сумн?в вс? аспекти теолог??. Зам?сть враховувати авторитет божественного одкровення, пояснював в?н, рац?онал?сти у пошуках ?стини покладалися виключно на сво? особисте розум?ння.

Йоганн Мельх?ор Гезе (1717-1786), пастор церкви Свято? Катерини, що в Гамбурз?, написав об'?мн? апологетичн? роботи врозр?з переконанням рац?онал?ст?в, включаючи богословський та ?сторичний захист проти ?сторично? критики Б?бл??.

Незгодн? лютеранськ? пастори часто зазнавали осуду з боку державно? бюрократ??, яка почала займатися дозором за священослужителями, наприклад, коли вони йшли в супереч рац?онал?стичним твердженням п?д час викладу у параф?яльн?й школ?. Внасл?док впливу м?сцево? форми рац?онал?зму, звано? неолог??ю, до друго? половини XVIII стол?ття справжн? благочестя можна було знайти майже виключно у невеликих п??тистських конвентах. Однак деяк? миряни зберегли лютеранську ортодокс?ю як в?д п??тизму, так ? в?д рац?онал?зму, використовуючи стар? катехизи, зб?рки г?мн?в, постили та побожн? твори, у тому числ? написан? Йоганном Герхардом, Генр?хом Мюллером та Кр?ст?аном Скр?вером.

Р?вайвел?зм

Olbers, один ?з корабл?в, що перевозив старих лютеран до Зах?дно? п?вкул?

У 1806 роц? вторгнення Наполеона до Н?меччини сприяло розвитку рац?онал?зму та обурило н?мецьких лютеран, пробудивши в народ? бажання зберегти теолог?ю Лютера в?д рац?онал?стично? загрози. Т?, хто асоц?ювався з цим пробудженням, вважали, що розум недостатн?й, ? вказували на важлив?сть емоц?йного рел?г?йного досв?ду. Найв?дом?ший противником був Йоган Георг Гаман, мирянин, досл?дник М. Лютера, що прославився волевим протистоянням рац?онал?зму ? прагнув в?дродження, в?домого як Erweckung, чи Awakening.

Виникали невелик? групи, часто в ун?верситетах, як? присвячували себе вивченню Б?бл??, читання побожних твор?в та збор?в пробудження. Хоча на початку цього пробудження спостер?галася сильна тенденц?я до романтизму, патр?отизму ? досв?ду, близько 1830 акцент пробудження зм?стився на в?дновлення традиц?йно? л?тург??, доктрини ? спов?дання лютерансько? церкви в неолютеранському рус?.

Це пробудження охопило всю Скандинав?ю разом з ?сланд??ю. Воно розвинулося з н?мецького неолютеранства та п??тизму. Данський пастор ? ф?лософ Н?колай Фредер?к Север?н ?рундтв?? зм?нив церковне життя по вс?й Дан?? через реформаторський рух, що розпочався 1830 року. В?н також написав близько 1500 г?мн?в, у тому числ? Слово Боже - наша велика спадщина.

У Норвег?? Ганс Н?льсен Гауге, св?тський вуличний пропов?дник, наголошував на духовно? дисципл?н? ? започаткував Хаугеанський рух, за яким п?шло Джонсон?вське пробудження Джонсон?вське пробудженняу державн?й церкви. Це пробудження п?дняло зростання ?ноземних м?с?й у Норвег?? для нехристиян на нову висоту, яку з того часу н?коли не було досягнуто. У Швец?? Ларс Лев? Лестад?ус почав рух Лаестад?ан, який наголошував на моральну реформу. У Ф?нлянд?? фермер Пааво Руотсалайнен розпочав Ф?нське пробудження, коли в?н почав пропов?дувати про покаяння та молитву.

У 1817 роц? Фр?др?х В?льгельм III Прусський наказав лютеранськ?й та реформатськ?й церквам на сво?й територ?? об'?днатися, утворивши Прусський союз церков. Об'?днання двох г?лок н?мецького протестантизму викликало розкол старих лютеран. Багато лютерани, зван? ?старими лютеранами? , вир?шили залишити державн? церкви, попри тюремне ув'язнення ? в?йськову силу. Деяк? утворили незалежн? церковн? орган?зац??, або ?в?льн? церкви?, у себе вдома, а ?нш? по?хали до США, Канади та Австрал??. Аналог?чне законодавче злиття в С?лез?? спонукало тисяч? людей при?днатися до старолютеранського руху. Суперечка про екумен?зм затьмарила ?нш? розб?жност? у н?мецькому лютеранств?.

Попри пол?тичне втручання у церковне життя, м?сцев? та нац?ональн? л?дери прагнули в?дновити та оновити християнство. Неолютеранин Йоган Конрад В?льгельм Лехе ? л?дер старолютерансько? в?льно? церкви Фр?др?х Август Брюнн в?дправляли молодих людей за кордон служити пасторами для американц?в н?мецького походження, а Внутр?шня м?с?я рух Лаестад?ан зосередилася на оновленн? ситуац?? вдома. Йоганн-Готфр?д Гердер, супер?нтендант у Веймар? та частина руху Внутр?шньо? м?с??, при?днався до романтичного руху з його прагненням зберегти людськ? емоц?? та досв?д в?д рац?онал?зму.

Ернст В?льгельм Хенгстенберг, хоч ? вир?с реформатом, у молодост? переконався в ?стинност? ?сторичного лютеранства. В?н очолив неолютеранську богословську ?Репристинац?я?, яка виступала за повернення до ортодоксальних богослов?в XVII стол?ття та проти сучасно? б?бл??стики. Будучи редактором пер?одичного видання Evangelische Kirchenzeitung, в?н перетворив його на головну опору неолютеранського в?дродження та використав для нападок на вс? форми теолог?чного л?берал?зму та рац?онал?зму. Хоча за сорок рок?в свого перебування на чол? в?дродження в?н отримав велику к?льк?сть наклеп?в ? глузувань, в?н н?коли не здавав сво?х позиц?й.

Ще одн??ю силою реформ став теолог?чний факультет ун?верситету Ерлангена в Бавар??. Там професор Адольф фон Харлес, хоча ран?ше в?н був прихильником рац?онал?зму та н?мецького ?деал?зму, зробив Ерланген магн?том для теолог?в, ор??нтованих на в?дродження. Назван? Ерлангенською богословською школою вони розробили нову верс?ю Вт?лення, яка, на ?хню думку, п?дкреслювала людян?сть ?суса краще, н?ж екумен?чн? в?ровчення. Як богослови вони використовували сучасн? ?сторико-критичн? та гегел?вськ? ф?лософськ? методи зам?сть того, щоб намагатися в?дродити ортодокс?ю XVII стол?ття.

Фр?др?х Юл?ус Шталь очолював лютеран Високо? церкви. Попри юдейське походження, в?н був хрещений як християнин у в?ц? 19 рок?в п?д впливом лютерансько? школи, яку Фр?др?х в?дв?дував. Будучи л?дером неофеодально? пруссько? пол?тично? парт??, в?н виступав за божественне право корол?в, владу дворянства та ?пископальне управл?ння церквою. Разом ?з Теодором Клефоттом та Август Фр?др?х Кр?ст?ан В?льмар в?н виступав за угоду з Римо-католицькою церквою щодо авторитету ?нституц?йно? церкви, д??вост? та?нств ex opere operato та божественно? влади духовенства. Однак, на в?дм?ну в?д католик?в, вони також закликали до повно? згоди з Книгою Злагоди.

Богослуж?ння ф?нських лютеран.

Неолютеранському руху вдалося упов?льнити розвиток секуляризму ? протистояти ате?стичного марксизму, але в?н не досяг особливого усп?ху в ?вроп?. В?н частково досягл усп?ху в продовженн? прагнення п??тистського руху виправити соц?альн? помилки ? зосередитися на ?ндив?дуальному зверненн?. Неолютеранський заклик до оновлення не зм?г досягти широкого народного визнання, тому що в?н як розпочався, так ? продовжився п?днесеним, ?деал?стичним романтизмом, який не вживався з дедал? б?льш ?ндустр?ал?зованою та секуляризованою ?вропою. У кращому раз? робота м?сцевих л?дер?в призводила до того, що в окремих районах в?дбувалося активне духовне оновлення, але загалом люди у лютеранських районах продовжували дедал? б?льше в?ддалятися в?д церковного життя. Кр?м того, рухи в?дродження под?лялися за ф?лософськими традиц?ями. Репристинська школа та стар? лютерани схилялися до кант?анства, тод? як Ерлангенська школа просувала консервативну гегельянську перспективу. До 1969 року Манфр?д Кобер скаржився, що ?нев?ра люту?? нав?ть у н?мецьких лютеранських параф?ях.

У св?т?

За даними на 2019 р?к, у св?т? нал?чу?ться понад 77 м?льйон?в лютеран. Понад 32 м?льйони з них живуть у ?вроп?, але вони присутн? ? на ?нших континентах, як внасл?док ем?грац?? з ?вропейського континенту, так ? внасл?док м?с?й. У ?вроп? лютеранство ? дом?нуючою конфес??ю у Швец??, Дан??, Норвег??, ?сланд??, Ф?нлянд??, Естон??, Латв?? та п?вн?чн?й Н?меччин?.

У 2010 роц? переважна б?льш?сть лютеран, понад 70,5 м?льйон?в ос?б (95,04%), належали до церков, пов'язаних ?з Всесв?тньою лютеранською федерац??ю. Всесв?тня лютеранська федерац?я була заснована у 1947 роц? ? нал?чу? 145 церков-член?в ?з 98 кра?н. Штабквартира ВЛФ знаходиться у Женев?. Президентом Всесв?тньо? лютерансько? федерац?? ? преподобний ?пископ Мун?б Юнан (?вангел?чно-лютеранська церква в Йордан?? та Свят?й Земл?). ?снують також дв? ?нш? лютеранськ? м?жнародн? м?жцерковн? орган?зац??: М?жнародна лютеранська рада та Конфес?йна ?вангел?чно-лютеранська конференц?я. Невелика к?льк?сть лютеран належить до церков, як? не пов'язан? з жодною з цих орган?зац?й.

Всесв?тня лютеранська федерац?я у 2020 роц? опубл?кувала статистичн? дан? про лютеранство за 2019 р?к. При ?х ?нтерпретац?? важливо враховувати р?зн? методики, як? використовують р?зн? церкви для визначення к?лькост? в?руючих, в?дсутн?сть оновлення деяких даних та адм?н?стративн? зм?ни. У ц?й статистиц? лютерани також включають в?руючих церков ?вангел??. Деяк? з цих даних представлен? в таблицях нижче:

К?льк?сть лютеран за материками
Африка	28 106 430
Аз?я	12 407 069
?вропа	32 565 724
Латинська Америка ? Кариби	755 924
П?вн?чна Америка	3 658 842
Всього	77 493 989

К?льк?сть лютеран по кра?нам
Кра?ни	К?льк?сть
Н?меччина	10 814 631
Еф?оп?я	10 404 128
Танзан?я	7 916 253
Швец?я	5 900 000
?ндонез?я	5 705 589
?нд?я	4 386 957
Дан?я	4 339 511
Ф?нлянд?я	3 800 000
Норвег?я	3 746 308
США	3 563 842

Поширення

Ця карта показу?, де члени церков-член?в ВЛФ перебували в 2013 роц?.

Членство Лютерансько? Всесв?тньо? Федерац?? за кра?нами у 2013 роц?.

      Б?льше н?ж 10 м?льйон?в       Б?льше н?ж 5 м?льйон?в       Б?льше н?ж 1 м?льйон?в       Б?льше н?ж 500 тисяч       Б?льше н?ж 100 тисяч

В Укра?н?

На сьогодн? в Укра?н? ?снують к?лька лютеранських деном?нац?й. Одними з найб?льших ? Укра?нська Лютеранська Церква (УЛЦ) та Н?мецька ?вангел?чно-Лютеранська Церква Укра?ни (Н?ЛЦУ).

УЛЦ по?дну? лютеранське в?ровчення з традиц?йним для укра?нц?в сх?дним обрядом, збер?гаючи таким чином не лише богослужбов? традиц??, а й арх?тектурну спадщину храм?в в?зант?йського зразка. Церква ? консервативною ? не п?дтриму? зв'язк?в з ?ншими конфес?ями, що мають в?дм?нност? у в?ровченн?.

Н?ЛЦУ ма? децентрал?зовану структуру, тому л?тург?я в окремих громадах в?дбува?ться в?дпов?дно до демократичного вибору мирян. Через невелику к?льк?сть лютеран в Укра?н?, пор?вняно з Н?меччиною, Н?ЛЦУ не ма? триступенево? ??рарх?? ? обходиться лише пасторами та ?пископом.

Загалом лютеранство в Укра?н? ма? консервативн? риси - ж?ноче служ?ння заборонене, не кажучи вже про толерування одностатевих шлюб?в.

Л?тература

Укра?нською мовою

• Любащенко В. ?. ?стор?я протестантизму в Укра?н?. — Льв?в: Просв?та, 1995. — С. 286.
• Що таке лютеранство? — Ки?в: Дух ? Л?тера, 2021. — С. 232.
• Герман Зассе. Хто так? лютерани. — Ки?в: УЛЦ, 1997. — С. ??
• Михайло Черенков. В?дкритий протестантизм. – Ки?в, 2017. – 80 с.

?ншими мовами

• James Aitken Wylie. The History of Protestantism. — London: Cassell and Company, 1899. — 635.(англ.)
• Hans Christian Knuth, Anselm Schubert, Christoffer Hinrich Grundmann, Friederike Nüssel: Luthertum/Lutheraner. In: Religion in Geschichte und Gegenwart (RGG). 4. Auflage. Band 5, Mohr—Siebeck, Tübingen 2002, Sp. 608–620.(н?м.)
• Günther Ga?mann: Lutherische Kirchen. In: Theologische Realenzyklop?die (TRE). Band 21, de Gruyter, Berlin/New York 1991.(н?м.)
• Werner Elert: Morphologie des Luthertums, 2 B?nde. Verbesserter Nachdruck der 1. Auflage. Beck, München 1958.(н?м.)
• Thomas Kaufmann: Erl?ste und Verdammte. Eine Geschichte der Reformation. Beck, München 2016.(н?м.)
• Vilmos Vajta (Hrsg.): Die evangelisch—lutherische Kirche: Vergangenheit und Gegenwart. Evangelisches Verlagswerk, Stuttgart 1977.(н?м.)
• Wolfgang E. J. Weber: Luthers bleiche Erben. Kulturgeschichte der evangelischen Geistlichkeit des 17. Jahrhunderts. De Gruyter Oldenbourg Berlin/Boston 2017.(н?м.)

Б?бл?ограф?я

• Любащенко, В. ?. Лютеранство [Арх?вовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — М?. — С. 393. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Любащенко, В. ?. Лютеранство [Арх?вовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Лютеранство [Арх?вовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• McHugh, John. Lutheranism [Арх?вовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.

Посилання

• Рел?г?йно-?нформац?йна служба Укра?ни
• Укра?нська Лютеранська Церква
• Н?мецька ?вангел?чно-лютеранська церква Укра?ни