【本田CR-V】东风本田

М?сце призначения — М?сяць
Destination — Moon
Жанр	драма, фантастика
Режисер	?рв?н П?чел
Продюсер	Джордж Пал
Сценарист	Роберт Гайнлайн
На основ?	Ракетний корабель ?Гал?лео?
У головних ролях	Джон Арчер Ворнер Андерсон Том Пауерс Д?к Вессон
Оператор	Лайонел Л?ндон
Композитор	Leith Stevensd
К?нокомпан?я	Eagle Lion Classic
Дистриб'ютор	Eagle-Lion Filmsd ? Netflix
Тривал?сть	91 хв.
Мова	англ?йська
Кра?на	США
Р?к	1950
Кошторис	$ 600 тис.
Касов? збори	$ 5 млн.
IMDb	ID 0042393
М?сце призначення — М?сяць у В?к?сховищ?

百度 　　“在中国卡车市场消费更新迭代的过程中，权威的产品测试将有利于推动产品技术的进步，我们希望通过卡车极限挑战赛的形式，打造国内卡车行业最具专业度、且最具影响力的测评品牌，为行业发展贡献一份力量。

?М?сце призначення — М?сяць? (англ. Destination — Moon) — драматичний науково-фантастичний художн?й ф?льм режисера ?рв?на П?чела, що вийшов на екрани в 1950 роц?. Створений за в?ддаленими мотивами роману Роберта Гайнлайна — ?Ракетний корабель ?Гал?лео“?.

Нагороди: прем?я ?Оскар? за спецефекти ? одна ном?нац?я за найкращу роботу художника-постановника. Новаторська для свого часу робота, перша кольорова повнометражна науково-фантастична стр?чка в ?стор?? к?нематографа США, що зд?йснила значний вплив на подальший розвиток жанру.

Сюжет

Кер?вник науково-досл?дно? групи Чарльз Каргрейвс ? генерал Томас Те?р проводять експерименти з? створення ракети для виведення штучного супутника на орб?ту Земл?. Прототип ракети вибуха? на стартовому майданчику (подейкують про саботаж з боку потенц?йного противника). Ф?нансування проекту з боку держави припиня?ться. Через два роки генерал зустр?ча?ться з експертом з аеронавтики Джимом Барнсом ? пропону? почати амб?тн?ший проект — створити ракету, яка змогла б досягти М?сяця. Учений висловлю? сумн?ви щодо реальност? задуму, але генерал пропону? використовувати ядерний двигун в?д минулих проект?в. Барнс натхненний проектом ? почина? кампан?ю з? збору кошт?в у середовищ? приватного кап?талу. Пов?домлення про те, що США можуть мати пр?оритет в осво?нн? М?сяця, под?яло ? джерело ф?нансування знайдено.

Почина?ться буд?вництво одноступенево? п?лотовано? ракети ?Luna?. Довжина ракети повинна була скласти близько 46 метр?в (150 фут?в), споряджена маса — 250 тонн. Коли проект наближа?ться до к?нця, знову лунають голоси критик?в, як? переконують не починати випробування, оск?льки на ?хню думку, атомний двигун не пройшов необх?дних випробувань ? може бути загрозою для життя людини. Побоюючись нових проблем, команда вир?шу? вирушити до М?сяця негайно. В останн?й момент радист команди Браун зл?г у л?карню з апендицитом, ? ледве вда?ться умовити пом?чника Брауна — Джоя Св?н? — зам?нити його в експедиц??. Постановою суду на будь-як? д?? на космодром? накладено арешт, але команда старту? незважаючи на це. До М?сяця вирушають четверо: Каргрейвс, Те?р, Барнс ? Су?н?. Старт ракети з майданчику в пустел? Мохаве (м?сцев?сть Люсерн-Велл?) в?дбува?ться усп?шно, ? почина?ться косм?чна подорож. Астронавти в?дчувають стан невагомост?. У ход? польоту виходять з ладу двигуни, ? Каргрейвсу доводиться вийти за меж? ракети. Черзе те, що його магн?тн? черевики не спрацювали, Каргрейвса в?дносить у в?дкритий космос. З великим зусиллям генералу Те?ру вда?ться повернутися назад, використовуючи ?мпров?зований реактивний двигун з кисневого балона.

Ракета виходить на навколом?сячну орб?ту й усп?шно зд?йсню? приземлення в район? кратера Гарпал (М?сяць). Перший астронавт, що ступив на М?сяць, каже:

Мил?стю бога ? ?м'ям Сполучених Штат?в, я вступаю у волод?ння М?сяцем для блага всього людства.

При п?дготовц? до в?дльоту з'ясову?ться, що через посп?х астронавти не все врахували. Для злету з поверхн? М?сяця ракети занадто важк?. Обговорю?ться нав?ть вар?ант залишити одного з член?в ек?пажу, але зрештою команда позбавля?ться в?д усього зайвого обладнання, викинувши його через шлюз. Luna старту? до Земл?. Зам?сть звичного ??The End“? (?К?нець ф?льму?) глядач бачить гасло ?This is THE END…of the Beginning? (?Це к?нець початку…?)

У ролях

Головн? рол?

Актор	Роль	Прим?тки
Джон Арчер	Джим Барнс Джим Барнс	експерт з аеронавтики, учений
Ворнер Андерсон	Чарльз Каргрейвс Чарльз Каргрейвс	кер?вник науково-досл?дно? групи, астронавт
Том Пауерс	Томас Те?р Томас Те?р	генерал американський в?йськ, астронавт
Д?к Вессон	Джой Св?н? Джой Св?н?	пом?чник радиста Брауна, астронавт

Другорядн? рол?

• Ер?н О’Бра?н-Мур — Ем?л? Каргрейвс
• Еверетт Глас — Ла Порте
• Грейс Стеффорд — Вуд? Вудпекер (голос)

Створення

Перед?стор?я

Перш? пово?нн? роки — час золотого стол?ття науково? фантастики. У цей пер?од побачен? св?том твори стали класикою так звано? твердо? фантастики — роботи Кларка, Аз?мова, Лайнстера та ?нших. Книги користувалися великою популярн?стю у читач?в. У 1946—1949 роц? усп?шно пройшли перш? суборб?тальн? запуски бал?стичних ракет. У ЗМ? активно обговорювалися можливост? використання ракет з метою досл?дження космосу ? для цив?льних потреб.

Джордж Пал (1979).

У 1947 роц? Роберт Гайнлайн написав роман ?Ракетний корабель ?Гал?лео“?, в якому мова йшла про молодого вченого та його юного пом?чника, як? збудували ракету для польоту на М?сяць. Геро? з'ясовують, що на М?сяць ран?ше в?д них потрапили неонацисти ? заснували там в?йськову базу. Як згадував Гайнлайн, в цей же час у нього ? з'явилася ?дея екран?зувати фантастику. В?н вважав, що зйомки под?бного ф?льму можуть мати далекосяжн? насл?дки ? вплив на сусп?льну думку у ставлення до польот?в у космос. Спочатку письменник планував зняти документальний або науково-популярний ф?льм.

1948 року письменник в?дв?дав Голл?вуд ? зустр?вся там з Фр?цем Лангом. Спроба сп?льно? творчост? не вдалася. Ланг був людиною, з якою було непросто знайти сп?льну мову. Пот?м Гайнлайн зустр?вся з? сценаристом Елфордом ван Ронкелем ? пот?м з ?ншим однодумцем — продюсером Джорджем Палом. Пал, який вже мав певне ?м'я в к?но?ндустр??, виношував аналог?чний задум ? сторони погодилися створити сценар?й ?грового ф?льму.

?дея не зустр?ла розум?ння у великих к?ностуд?й ? показалася ?занадто фантастичною?, як висловився Гайнлайн. Глядач?в у той час ц?кавили мелодрами, мюзикли ? вестерни. Досв?д зйомок ? прокату фантастичного к?но був досить обмеженим. Або це були новаторськ? роботи, под?бн? ф?льм?в Фр?ца Ланга (?Метропол?с?, ?Ж?нка на М?сяц??), або картини казкового характеру, ор??нтован? на п?дл?ткову аудитор?ю (к?носер?ал ?Флеш Гордон? та ?Бак Роджерс?. Як би там не було, вони не мали особливого касового усп?ху. Однак масова популярн?сть науково-фантастично? л?тератури в 1950-х говорила про те, що в ?де? безумовно ? перспективи. Наприк?нц? 1940-х Голл?вуд вперше став в?дчувати конкуренц?ю з боку телебачення ? к?ностуд?? шукали нов? р?шення.

Джордж Пал знайшов п?дтримку в невелик?й компан?? Eagle-Lion Films (Eagle-Lion Films), де до цього випускалися в основному ф?льми категор?? B. Сторони домовилися про бюджет приблизно в $600 тис. ? запланували розпочати виробництво картини приблизно в середин? 1949 року. Робочою назвою картини стало ?Operation Moon? (?Операц?я М?сяць?) ? ?Journey to the Moon? (?Подорож на М?сяць?). Творц? в?дразу в?д?йшли в?д сюжету книги. Гайнлайн ? Пал вир?шили повн?стю зм?нити концепц?ю, прибравши з майбутньо? картини колишн?й ?сторико-соц?альний контекст, пов'язаний з неонацизмом, ? сфокусувалися в сценар?? на технократичному та документальному п?дход?. Представники к?нокомпан?? змушували к?лька раз?в переробляти сценар?й, побоюючись провалу. Чимало зусиль довелося витратити на те, щоб пояснювати кер?вництву студ?? елементарн? для вченого поняття (наприклад, те, що на М?сяц? нема? атмосфери) ? пов'язан? з цим особливост? сценар?ю. Насилу консультанти змогли домогтися виключення з картини, звично? в той час, легко? музично? ?нтерлюд??, про що так наполягало кер?вництво студ??, яке в один момент нав?ть вир?шив зн?мати майже мюзикл. У п?дсумку в?д книги залишився т?льки пол?т на М?сяць ? пр?звище головного героя. Гайнлайн надав дуже велике значення точност? в техн?чн?й сторон? питання ? пост?йно консультувався з фах?вцями в ракетн?й техн?ц? ? астроном??. Нав?ть м?сце посадки в район? кратера Гарпалус стало предметом обговорення. Земля з поверхн? свого природного супутника в картин? видно в кадр? саме там, де ?й належить бути. Джордж Пал ретельно готувався до зйомок, в?дпрацьовуючи вс? техн?чн? питання, як? могли виникнути в ход? виробництва. Фаза препродакшн сильно затягнулася ? зйомки були в?дкладен? на р?к.

У мене в голов? склався критер?й по в?дношенню до дано? стр?чки: якщо публ?ка емоц?йно пов?рить у можлив?сть подорож? на М?сяць, у тому вигляд? як зображено у ф?льм?, картину чека? ф?нансовий ? будь-який ?нший усп?х. Якщо н? — вона провалиться.

Ориг?нальний текст (англ.)

There is to my mind, a basic criterion which should be axiomatic in dealing with this picture: if the audience believes emotionally that they are making a trip to the Moon while they are seeing this picture, the picture will be a success, financially and other ways. If they don't, we're a flop.

— Роберт Гайнлайн

П?дб?р команди

Одночасно з п?дготовкою сценар?ю Джордж Пал почав п?дб?р команди. Насамперед, в?н вир?шив, що в картин? будуть зайнят? малов?дом? виконавц?, так як акторська гра ? конфл?кт на р?вн? особистостей, як вважав продюсер, не будуть наст?льки важлив? в майбутн?й стр?чц?. Певне ?м'я серед актор?в мав т?льки Арчер Джон (John Archer (actor)), який здобув популярн?сть завдяки рол? в картин? ?Б?ле кал?ння?. В якост? художника-постановника продюсер привернув Чесл? Боунстелла, що спец?ал?зувалося на астроном?чн?й тематиц?. ?люстрац?? до книги ?П?дкорення космосу? (The Conquest of Space) 1949 року Боунстелла, послужили основною до розкадруванн? майбутньо? картини. Образ ракети, сильно нагаду? ракету Фау-2 яка також була запозичена з ц??? книги. Л? Зав?тс (Lee Zavitz) став в?дпов?дальним за спец?альн? ефекти. Консультантом проекту в област? ракетно? техн?ки став вельми прим?тний чолов?к — ?нженер Герман Оберт, який працював ще з Фр?цем Лангом в картин? ?Ж?нка на М?сяц??. Пал заохочував всякий креативний початок. Гайнлайн згадував, що йому було дуже комфортно працювати з Джорджем Палом, так як в?н давав повну творчу свободу вс?м, з ким в?н працював, не контролюючи ?х у др?бницях.

Вир?шивши, що суворе протягом картини треба чимось ур?зноман?тнити, Гайнлайн ? Пал вир?шили додати в ан?мац?йну картину вставку. У н?й дятел Вуд? створений Волтером Ланцем розпов?да? про деяк? принципи косм?чного польоту. Ще в 1948 роц? почалася п?дготовка декорац?й, обладнання та пробн? зйомки. Бажаючи м?н?м?зувати ризик, Джордж Пал нав?ть зробив невелику кампан?ю свого роду в фокус-групах. У к?лькох к?нотеатрах показали невелик? вже знят? уривки з картини ? в?н простежив за реакц??ю публ?ки.

Зйомки й випуск у прокат

П?сля майже р?чного пер?оду п?дготовки натурн? й пав?льйонн? зйомки пройшли з 14 листопада 1949 по к?нець грудня 1949 року. Зйомки велися на кольорову пл?вку 35 мм, в технолог?? Technicolor Three Strip.

Продюсер ? режисер пост?йно зверталися по допомогу до консультант?в з тим, щоб зйомки повн?стю в?дпов?дали задуму. Творцям довелося вступити на абсолютно нову територ?ю ? багато проблем вир?шувалися вперше. Як згадував Роберт Гайнлайн, виробництво картини власне ? нагадувало реальну п?дготовку до польоту в космос. Щоб передати на екран? под?? в каб?н? ракети в невагомост? довелося п?ти на складнощ?, створивши спец?альне кр?плення камери ? робоче м?сце оператора, яке могло обертатися. Одними з перших творц? використовували ефект, який пот?м часто використовувався в багатьох картинах про косм?чн? подорож? — спотворення ос?б космонавт?в через перевантаження п?д час старту ракети з Земл?. Под?бний ефект (який, до реч? ? художн?м вимислом) був переданий спец?альним гримом ? накладками на обличч?.

Окрема складн?сть виникла з? скафандрами. Спочатку режисер хот?в запозичити амун?ц?ю у льотчик?в. Таке вбрання виглядало дуже виграшно ? автентично, але виявилося, що тканина под?бних костюм?в н?жна ? легко рвалася в?д з?ткнення з рояльними струнами, на яких п?дв?шували актор?в для ?м?тац?? невагомост?. Художников? довелося створювати з нуля дизайн скафандр?в, але зате Пайчел отримав те, що хот?в: одяг актор?в в р?знокольоров? скафандри ? так ?х стало легше розр?зняти глядачев?. У важких, закритих скафандрах акторам було важко пересуватися, ? вони швидко задихалися ? втомлювалися. Д?йшло до того, що довелося застосувати примусову вентиляц?ю, а ?рв?н? Пайчел — кинути звичку палити на зн?мальному майданчику. Зазвичай в американських ф?льмах того часу, звук записувався безпосередньо на зн?мальному майданчику, однак тут довелося в?дмовитися в?д звичного п?дходу. По-перше, з скафандр?в все одно не було чути голоси актор?в; а по-друге, двер? пав?льйон?в, для кращо? вентиляц??, були в?дкрит? ? шуми з вулиц? проникали всередину. Таким чином, звук довелося накладати вже на етап? постпродакшн.

Для зйомок еп?зод?в пов'язаних з ракетою декораторам довелося створити повнорозм?рну репл?ку ракети висотою близько 40 метр?в. Д?лянку м?сячно? поверхн? там, де с?ла ракета, було повн?стю в?дтворено в пав?льйон?. Його буд?вництво тривало близько двох м?сяц?в. Зоряним небом стали к?лька сотень квадратних метр?в оксамиту натягнутого на задньому план? ? автомоб?льн? лампочки в якост? ?з?рок?. Для б?льш реал?стичного створення кратера Гарпалус використовувалися св?ж? фотограф?? поверхн? М?сяця, зроблен? в обсерватор?? Паломар. В?нцем роботи художника Боунстелла стала картина маслом площею в к?лька десятк?в квадратних метр?в, що зобража? м?сячний пейзаж на задньому план?. У робот? над ф?льмом Джорджу Палу дуже допом?г минулий досв?д роботи над ан?мац?йними стр?чками. У картин? в ц?лому близько 5 хвилин ан?мац?йних вставок, ? т?льки на ?х п?дготовку ? зйомки п?шло ст?льки ж часу, ск?льки ? на зйомки вс??? ?грово? частини картини.

У крайньому посп?ху невелика студ?я Lipert Pictures викинула в прокат на три тижн? ран?ше чорно-б?лу картину ?Ракета XM-1? (Rocketship X-M) з? схожим сюжетом. Джордж Пал холоднокровно сприйняв цю зв?стку ? н?як не став п?дганяти сво?х людей, вир?шивши зак?нчити картину в?дпов?дно з граф?ком. Картина ?М?сце призначення — М?сяць? вийшла в прокат 26 червня 1950 року. Картина виявилася досить усп?шною в прокат?. При бюджет? приблизно в $600 тис. вона з?брала в к?нотеатрах США понад $5 млн.

Оц?нка

Критика ? достов?рн?сть

Косм?чн? ракети в ф?льмах 1950-х коп?ювали образ Фау-2

Адекватна оц?нка ф?льму критиками свого часу ускладнювалась тим, що його важко було з чимось пор?вняти. Сюжет картини переда? ?стор?ю в документальному ключ?, з позиц?й ?твердо? фантастики? його нав?ть можна назвати дещо нудним. Тут нема? прибульц?в, бластер?в ? л?таючих тар?лок. Присутн?й ? певний ?деолог?чний п?дтекст — на стартовому майданчику ракети нишпорять неназван? ворож? агенти, влаштовують диверс??, однак ця тема не ма? подальшого розвитку. Нема? в картин? н? особливо? драми, н? романтично? л?н??. Сучасн? критики акторську гру назвали ?натужною?. Велик? вставки, як? роз'яснюють глядачев? деяк? техн?чн? тонкощ?, ще б?льше зближують ?М?сце призначення — М?сяць? з науково-популярними ф?льмами. Певне напруження ? сюжетний поворот можна спостер?гати ближче перед к?нц?вкою, однак, вс? ц? д?? швидше технократичного напрямку. Письменник Джон Бакстер (John Baxter (author)) висловився, що ф?льм вийшов досить нудною ?виробничою драмою? з життя самих астронавт?в.

Босл? Краутер зазначив, що глядач навряд чи оц?нить намагання автор?в в?добразити наукову достов?рн?сть. Вт?м, новизна сюжету картини ? революц?йн? для свого часу спецефекти також вражали. Це вже не спроби екран?зац?? Жуля Верна або Орсона Веллса: под?? показан? в нов?й традиц??. На екран? не в?дбува?ться н?чого екстраординарного, але глядач почина? сп?впереживати героям, занурюючись в атмосферу п?дготовки експедиц?? ? самого польоту. Краутер вказав на режисерську недоробку. Вона була в тому, що п?д час висадки на М?сяць астронавт?в — власне, н?чого не в?дбува?ться. Глядачев? досить тривалий час доводиться чекати розвитку под?й.

Ц?лком простими були ? деяк? техн?чн? неточност?, як? кидаються сучасному глядачев? у в?ч?. У реальност? для економ?? палива при посадц? космонавти користувалися окремим посадковим модулем — про так? тонкощ? творц? ще не знали. Чесл? Боунстелл мимовол? став автором ? ?ншо? сутт?во? помилки. Для б?льшого ефекту в?н зобразив поверхню М?сяця з глибокими долинами ? високими горами в ?земному? стил? — з нер?вними краями ? сильно пор?заними ероз??ю, яко? на М?сяц? нема?. Ракета у ф?льм? фактично ? прямою, ?? опис у ц?лому досить достов?рний. Ц?лком коректним було те, що б?льшу частину споряджено? маси ракети склада? пальне — т?льки так можна подолати тяж?ння Земл?. Деяк? детал? передбачили ? досить точно описали подробиц? подорож? та перебування на М?сяц?. Наприклад, сво?р?дну м?сячну ходу, пов'язану з низькою грав?тац??ю.

Значення ? визнання

Картина стала фактично першим кольоровим повнометражним науково-фантастичним ф?льмом в сучасн?й традиц??. ?М?сце призначення — М?сяць? несла на соб? в?дбиток свого часу ? в настро? виразно в?дчува?ться епоха холодно? в?йни ? гонки озбро?нь. У картин? м?ститься також ? явний натяк на початок косм?чно? гонки м?ж СРСР ? США, але ?? значення в ?стор?? к?нематографа виявилося далеко за межами звичайного кон'юнктурного усп?ху. Прийоми марс?ансько? ходи справили великий вплив на розвиток жанру на багато рок?в. У картини з ?? обмеженим бюджетом практично не було рекламно? кампан??, однак ще на етап? виробництва новаторська робота привернула увагу ЗМ?. У результат? виявилося, що нав?ть невелика студ?я змогла вплинути на розвиток к?но?ндустр?? в ц?лому. Використан? в картин? трюки ? в?зуальн? ефекти збагатили арсенал засоб?в ?? наступник?в. ?Коли св?ти з?ткнуться?, ?Зворотний в?дл?к? та ?нш? фантастичн? картини випробували на соб? значний вплив ф?льму Джорджа Пала. Стенл? Кубрик ?Косм?чно? од?ссе? 2001 року? використовував схожий прийом пов?льного розвитку под?й з пильною увагою техн?чним деталям. Наступники коп?ювали нав?ть трейлер картини, п?дкреслюючи, що головною д?йовою особою ф?льму стають технолог?? ? спец?альн? ефекти, на як? ? був головним чином витрачений бюджет картини. У багатьох стр?чках 1950-х стало модним використовувати ракету з сигаропод?бним ср?блястим корпусом, у в?дпов?дност? з дизайном Боунстелла. П?сля картини популярним став специф?чний техн?чний жаргон (?Г'юстоне, у нас проблема?), як? використовували геро? картини. Нав?ть словосполучення ?Destination — Moon? п?сля виходу в прокат ст?йко ув?йшло до словника англ?йсько? мови.

?Щось з ?ншого св?ту? та ?М?сце призначення — М?сяць? заклали основу для двох тип?в сюжет?в майбутн?х науково-фантастичних картин. Якщо перша стала класикою фантастики жах?в, то друга застовпила технократичний напрямок. Р?чард Годженс, у статт? ?Коротка трагед?я к?нофантастики?, в?дзначив ?сторичне значення ф?льму ?М?сце призначення — М?сяць?, традиц?я якого до його жалю не стала масовою. В наш час у глядача фантастика асоц?ю?ться, насамперед, з насильством ? жахами. М?ж тим ф?льм 1950 року, який стояв б?ля виток?в жанру, пропонував зовс?м ?нший напрямок розвитку жанру, набагато б?льш сп?взвучне з книжковою фантастикою. Критик В?в'?н Собчак зазначила, що нудна на перший погляд, подорож на М?сяць демонструвало майбутн? злиття людини ? можливостей технолог??. Досягнення, здаються ще вчора неможливими ц?лей за межами Земл?. Картина зовс?м не про священний страх перед загадковими машинами та ?х жерцями вченими, а про те, що саме наука дасть людин? зробити наступний крок у незв?дане.

Один з геро?в картини вимовля? фразу: ?Хто б не контролював М?сяць — у майбутньому буде контролювати й Землю? (whoever controls the moon will control the Earth). У ф?льм? виявилися передбачен? багато под?? пов'язан? з реальною висадкою на М?сяць. Аж до урочистих сл?в, як? супроводжували перший крок людини М?сяц?.

Нагороди ? ном?нац??

• 1951 — Прем?я ?Оскар?
  • Прем?я ?Оскар? за кращ? в?зуальн? ефекти
• ном?нац?? на ?Оскар?
  • Прем?я ?Оскар? за кращу роботу художника-постановника

• 1951 — 1-й Берл?нський м?жнародний к?нофестиваль
  • ?Бронзовий ведм?дь? — краща драма/пригоди
• 1951 — прем?я Г'юго
  • краща драматична постановка

Саундтрек

Музика саундтрек?в, написана композитором Лейтом Ст?венсом(Leith Stevens), заслугову? на увагу завдяки сво?м атмосферним темам та музичним мотивам, як? додають тонких, але важливих деталей та емоц?й до р?зних драматичних момент?в у ф?льм?. За словами Джорджа Пала та б?ографа Гейла Моргана Г?кмана(Gail Morgan Hickman), ?Ст?венс? … консультувався з численними вченими, у тому числ? Вернером фон Брауном, щоб отримати уявлення про те, який прост?р потр?бно створити для добро? музики. Сценар?й Ст?венса Destination Moon отримав перший випуск у США в 1950 роц? на 10-дюймовий 33 об / хв. Monaural LP в?д Columbia Records:

Список музичних композиц?й та тем
#	Назва	Тривал?сть
1.	?"Earth: Prelude"?	02:50
2.	?"Earth: Planning and Building of the Great Rocket"?	05:03
3.	?"In Outer Space"?	06:53
4.	?On the Surface of the Moon: The Crater Harpalus"?	04:10
5.	?"On the Surface of the Moon: Exploring the Moon"?	01:58
6.	?"On the Surface of the Moon: The Dilemma"?	02:40
7.	?"On the Surface of the Moon: Escape from the Moon and Finale"?	03:11

П?зн?ше, у 1950-х роках, оц?нка була повторно випущена на 12-дюймовий високояк?сний монохромний LP на Омега-Диску. Омега-диск знов вийшов у 1960 роц? як стереофон?чний 33 1/3 LP. У 1980 роц? оц?нка була повторно випущена на стерео LP Вар?з? Сарабанд? ? знову в 1995 роц? на стерео LP в?д Citadel Records. Розширена та повна верс?я 56,32 хвилини ориг?налу ф?льму Ст?вена, обмежена 1 000 прим?рниками, була випущена на компакт-диску в 2012 роц? за допомогою Monstrous Movie Music; також на компакт-диску ? випадкова музика Кларенса В?лера, використана для мультипл?кац?йного ф?льму Вуд? Вудпекера. Також включений ?люстрований 20-стор?нковий буклет лайнерський нотаток.

Рел?з

Незважаючи на те, що бюджет ф?льму складав п?вм?льйона долар?в ? була запущена велика п?ар-компан?я в мед?а й рад?о, яка розказувала про його рел?з, урешт?-решт в?н став другим косм?чно-пригодницьким ф?льмом в епоху Друго? св?тово? в?йни. Також, незважаючи на стр?мку популярн?сть, Л?берт? П?кчерз (Robert L. Lippert) мав малий бюджет сумою в 94 тис. $ ? митт?во злет?в. Показ ракети Х-М (Rocketship X-M) про перший косм?чний корабель який вирушив на дистанц?ю Марса, був в?дкритий у к?но за 25 дн?в перед компан??ю Pal.

Перевидання

Картина не була видана на в?деокасетах. Через проблеми з авторськими правами картин компан?? Eagle-Lion перейшли спочатку до MGM ? пот?м United Artists. У 2000 роц?, до 50-р?чного юв?лею картини, було зд?йснено DVD видання компан??ю Image Entertainment. Ресурс DVD Savant оц?нив якост? перенесення як задов?льний, зауваживши, що, на щастя картина взагал? збереглася в як-небудь прийнят?й якост?. Видання досить скромне: звукова дор?жка т?льки моно ? в?дсутн? субтитри. Додатков? матер?али практично в?дсутн?: ? т?льки трейлер ? к?лька плакат?в часу випуску в прокат.

Л?тература

• James A. Herrick. Scientific Mythologies: How Science and Science Fiction Forge New Religious Beliefs. — InterVarsity Press, 2008. — С. 1. — ISBN 9780830825882.
• Tom Weaver. Double Feature Creature Attack Interviews. — ?л. — McFarland, 2003. — С. 2. — ISBN 9780786482153.
• David A. Kirby. Lab Coats in Hollywood: Science, Scientists, and Cinema. — ?л. — MIT Press, 2011. — С. 3. — ISBN 9780262014786.
• J. P. Telotte. Science Fiction FilmGenres in American Cinema. — ?л. — Cambridge University Press, 2001. — С. 4. — ISBN 9780521596473.
• Gary Westfahl. Space and Beyond The Frontier Theme in Science Fiction. — ?л. — Greenwood Publishing Group, 2000. — С. 5. — ISBN 9780313308468.
• Joseph M. Levine. The Autonomy of History: Truth and Method from Erasmus to Gibbon. — ?л. — University of Chicago Press, 1999. — С. 6. — ISBN 9780226475417.
• John Johnson. Cheap Tricks and Class Acts: Special Effects, Makeup and Stunts from the Fantastic Fifties. — ?л. — McFarland, 1996. — С. 7. — ISBN 9780786400935.
• Blair Davis. The Battle for the Bs: 1950s Hollywood and the Rebirth of Low-budget Cinema. — ?л. — Rutgers University Press, 2012. — С. 8. — ISBN 9780813553245.
• Frederick S Clarke. Cinefantastique, Том 1. — Clarke, 1970. — С. 9.
• Patricia King Hanson, Amy Dunkleberger. American Film Institute Catalog of Motion Pictures Produced in the United States. — University of California Press, 1999. — С. 10. — ISBN 9780520215214.
• Vivian Carol Sobchack. Screening Space: The American Science Fiction Film. — 2. — Rutgers University Press, 1987. — С. 11. — ISBN 9780813524924.
• John Baxter. Science fiction in the cinema. — Barnes, 1970. — С. 16. — ISBN 9780813524924.
• Howard E. McCurdy. Space and the American ImaginationSpace and the American Imagination. — 2. — JHU Press, 2011. — С. 17. — ISBN 9780801898686.
• Howard E. McCurdy. Space and the American ImaginationSpace and the American Imagination. — 2. — JHU Press, 2011. — С. 17. — ISBN 9780801898686.
• Geoff King, Tanya Krzywinska. Science Fiction Cinema: From Outerspace to Cyberspace. — ?л. — Wallflower Press, 2000. — Т. 3. — С. 18. — ISBN 9781903364031.
• John Brosnan. Movie magic: the story of special effects in the cinema. — ?л. — Abacus, 1977. — С. 19.
• Keith M. Johnston. Coming Soon: Film-Trailers and the Selling of Hollywood Technology. — McFarland, 2009. — С. 20. — ISBN 9780786454174.
• Thomas D. Clareson. SF: The Other Side of Realism: Essays on Modern Fantasy and Science Fiction. — Popular Press, 1971. — С. 21. — ISBN 9780879720230.
• Richard W. Haines. Technicolor Movies: The History of Dye Transfer Printing. — ?л. — McFarland, 2003. — С. 23. — ISBN 9780786480753.

Посилання

• 17511 М?сце призначення — М?сяць на TCM Movie Database (англ.)
• 13419 М?сце призначення — М?сяць на сайт? AllMovie (англ.)