半场：C罗失单刀博阿滕门线救险，皇马0-0拜仁
Н?меччина ма? чотириступеневу систему осв?ти: початкова, двоступенева середня осв?та та вища осв?та. 10-р?чна шк?льна осв?та ? обов'язковою, загальною та безкоштовною.
Система осв?ти в Н?меччин? лише у найважлив?ших питаннях регулю?ться державою (на федеральному р?вн?). Найб?льш? повноваження у розвитку ? регулюванн? осв?ти ма? не держава в ц?лому, а окрем? федеральн? земл?. Це призводить до розб?жностей та в?дм?нност? систем осв?ти в 16 землях.
В?др?зня?ться в?д укра?нсько? шкала оц?нювання роботи учн?в та студент?в: що ?менша? оц?нка, то вона краща, вища. В Н?меччин? ?снують оц?нки в?д ?1? (в?дм?нно/sehr gut, ausgezeichnet) до ?6? (погано, незадов?льно/mangelhaft), причому можлив? пром?жн? оц?нки типу 1,1; 2,5; 4,3 ? так дал?.
В початкову школу д?ти йдуть, як правило, у 6 рок?в. Навчання у початков?й школ? трива? 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берл?н? — 6 рок?в). У початков?й школ? д?тям переважно не ставлять оц?нок, а оц?нюють на словах або з допомогою наклейок (сонечко, ?смайлик? ? т. д.). Такий п?дх?д поясню?ться бажанням не перевантажувати дитячу псих?ку, оск?льки в п?зн?шому переб?гу осв?ти д?тей чекають серйозн? навантаження. Це ? п?дставою для критики: р?зкий неп?дготовлений перех?д в?д ?розслаблено?? початково? школи до середньо? школи, який часто може стати травматичним.
В Н?меччин? ?снують р?зн? види середн?х шк?л: Hauptschule, Realschule та Gymnasium.
Hauptschule була задумана як школа з практичним п?дходом ? меншою к?льк?стю складних предмет?в; вона ма? готувати до рем?сничих профес?й. Р?вень викладання там довол? низький. Фактично зараз установа Hauptschule перетворилася на з?брання найслабших школяр?в, переважно з с?мей м?грант?в, в яких батьки через власну неосв?чен?сть не розум?ють важливост? добро? осв?ти для майбутнього д?тей. З атестатом Hauptschule майже неможливо знайти хорошу роботу, ? часто п?сля Hauptschule випускники одразу потрапляють у замкнене коло безроб?ття. Через свою недосконал?сть цей вид шк?л вже був скасований на деяких землях.
Realschule ма? кращу репутац?ю, б?льший спектр предмет?в, ?рунтовн?шу п?дготовку. Зак?нчення Realschule да? так званий атестат про зак?нчену середню загальну осв?ту (mittlere Reife). Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращ?; кр?м того, п?сля зак?нчення Realschule учн? можуть п?ти до останн?х клас?в ??мназ?? ? отримати там т. з. Abitur — пройти випускн? ?спити на атестат зр?лост?, без яких неможливо поступити до вищого навчального закладу.
Gymnasium — найпрестижн?ший вид середньо? осв?ти. Лише п?сля зак?нчення г?мназ?? (середн?й р?вень плюс 2-3 класи вищо? г?мназ??, т. з. Gymnasiale Oberstufe) можна вступати в ун?верситети та ?нш? вищ? навчальн? заклади. Г?мназ?я под?ля?ться на середню (з 5/7 до десятого клас?в) та вищу (можна пор?вняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Критики закидають г?мназ?ям ел?тарн?сть ? вимагають введення ?дино? загально? середньо? школи, т. з. Gesamtschule, де учн? ус? роки до атестату навчатимуться разом. Так? школи вже ?снують подекуди, але в свою чергу приб?чники нин?шньо? диференц?йовано? системи осв?ти критикують загальн? школи за те, що слабк? та обдарован? учн? там навчаються разом. У деяких землях, наприклад, у Бавар?? та в земл? Баден-Вюртемберг не батьки, а вчител? вир?шують, куди п?де дитина п?сля початково? школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium). Таке р?шення дуже в?дпов?дальне ? може вплинути на майбутн? дитини. Цей факт часто критикують у прес?, на т?й п?дстав?, що на такому ранньому р?вн? не можна дати будь-яку ?рунтовну оц?нку зд?бностей дитини та прогноз розвитку особистост?.
Складення Abitur в г?мназ?? — сильний стрес для учн?в, обсяг матер?алу в останн?х класах надзвичайно великий. Загалом р?вень викладання у г?мназ?ях дуже високий, його можна пор?вняти з 1-2 курсами ун?верситету у кра?нах ?з триступеневою системою осв?ти. Це обумовлено тим, що вступних ?спит?в до ун?верситету не ?сну?, натом?сть що краща середня оц?нка Abitur, то легше потрапити на престижний факультет. Наб?р проводиться в?дпов?дно до оц?нки в атестат?. В ун?верситетах ?сну? так званий Numerus Clausus, тобто к?льк?сть в?льних м?сць. В?дпов?дно до ц??? к?лькост? факультети встановлюють середн?й прох?дний бал. Тому що вищий середн?й бал Abitur у випускника, то б?льший у нього виб?р та ?мов?рн?сть потрапити на престижний факультет чи на факультет свого бажання.
Ран?ше в ун?верситетах Н?меччини ?снували так? форми навчання та вчен? ступен? як маг?стр (Magister) та диплом (Diplom), з написанням маг?стерсько? або дипломно? роботи в?дпов?дно. Маг?стр означав широкий проф?ль (як правило, у гуман?тарних науках) з головним та к?лькома поб?чними предметами. Наприклад: маг?стр ф?лософ?? (головний предмет), педагог?ки та ?стор??. Так званий ?диплом? означав зак?нчення факультету природничих наук, ?нженерн? та економ?чн? факультети також присвоювали диплом, а не маг?стра.
У зв'язку з участю Н?меччини у Болонському Процес? (ун?ф?кац?я ?вропейсько? системи осв?ти) форми навчання ?маг?стр? та ?диплом? припиняють сво? ?снування у 2010 роц?, натом?сть вводиться двоступенева система ?бакалавр — майстер? (Bachelor — Master of Arts). Зараз у н?мецьких ун?верситетах йде реструктуризац?я в?дпов?дно до Болонського Процесу, цей процес виклика? певн? проблеми. Велика к?льк?сть студент?в та деяк? викладач? незадоволен? введенням Болонського Процесу. Зокрема, той обсяг матер?алу, що його ран?ше треба було обробити за 4 роки маг?стерського навчання, зараз треба засво?ти за 3 роки бакалаврату, що призводить до стресу та перевантаження. Модульна система та т. з. ?кредитн? пункти? (ECTS — European Credit Transfer System) також дають п?дстави для критики.
Навчання в державних ун?верситетах загалом безкоштовне, однак з 2007 року у деяких землях в зв'язку з нестачею кошт?в було введено т. з. Semestergebühren (плату за семестр), що становить близько 500 ?вро.
Високояк?сна осв?та в Н?меччин? ? найвищою та зазвичай безкоштовною для студент?в з усього св?ту.[1] Ун?верситет Баден-Вюртемберга ? ?диною з 16 федеральних земель, де плата за навчання становить 1500 ?вро за семестр.[1][2]
?нш? види вищо? та п?сляшк?льно? осв?ти в Н?меччин? включають вищ? спец?альн? школи (Fachhochschule), техн?куми (Fachschule) та рем?снич? школи (Berufsschule). Поширеним ? т. з. Ausbildung im Betrieb (часто коротко просто ?Ausbildung?) — профес?йне навчання, пов'язане з одночасною щоденною практичною роботою на п?дпри?мств?, виробництв?. Багато п?дпри?мств та ф?рм набирають так званих ?Azubis? (Auszubildende) — учн?в на виробництв?. Таке практичне навчання трива? 3 роки ? зак?нчу?ться набуттям практично? профес??.
Загалом н?мецька система осв?ти складна та розгалужена ? ? предметом пост?йних дебат?в у прес? та пол?тиц?, зокрема, що стосу?ться проблем з недостатньою ?нтеграц??ю та допомогою учням ?з с?мей м?грант?в (частка учн?в ?ноземного походження, що отримують Abitur у г?мназ?? та досягають атестату зр?лост? становить всього 10%). ?ншим важливим пунктом критики ? рання сегрегац?я школяр?в в?дпов?дно до ?х зд?бностей ? спрямування до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium. Оск?льки усп?хи д?тей у навчанн? часто напряму залежать в?д р?вня осв?ти батьк?в, ?х доходу та наявного в?льного часу на заняття з д?тьми, такий ранн?й розпод?л по р?зних школах призводить до ?цементування? соц?ального розшарування.
Н?меччина займа? четверте м?сце у св?т? за п?дготовкою висококвал?ф?кованих спец?ал?ст?в (п?сля Сполучених Штат?в Америки, ?нд?? та Китаю), але в той же час ?сну? потреба в реформ? системи осв?ти, особливо осв?ти шк?льно?.
- ↑ а б Team, Study eu. Study in Germany for free: What you need to know. www.study.eu (англ.). Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Studying in Baden-Württemberg. Baden-Württemberg.de (н?м.). Процитовано 22 вересня 2022.
- Проф?льне навчання в середн?й школ? Федеративно? Республ?ки Н?меччини : монограф?я / М. М. Гладченко ; Нац. ун-т б?оресурс?в ? природокористування Укра?ни. — Ки?в : НУБ?П Укра?ни, 2016. — 291 с. : табл. — Б?бл?огр.: с. 277—290 (227 назв). — ISBN 978-617-7396-35-1.
- Oskar Anweiler u. a.: Bildungspolitik in Deutschland 1945-1990, Ein historisch-vergleichender Quellenband, Bundeszentrale für politische Bildung, Bonn 1992 ISBN 3-89331-137-8
- Rolf Arnold & Henning P?tzold: Schulp?dagogik kompakt. Cornelsen, Berlin 2002, ISBN 3-589-21377-9.
- Michael Behr: Nachhilfeunterricht: Erhebung in einer Grauzone p?dagogischer Alltagsrealit?t. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990, ISBN 3-534-80121-0
- Kai S. Cortina, Jürgen Baumert, Achim Leschinsky, Karl Ulrich Mayer: Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland. Strukturen und Entwicklungen im überblick. Rowohlt Taschenbücher, November 2003, ISBN 978-3-499-61122-3
- Rainer Gei?ler: Die Sozialstruktur Deutschlands. Die gesellschaftliche Entwicklung vor und nach der Vereinigung, 3. Aufl. Wiesbaden 2002, S. 333-364 ISBN 3-531-32923-5
- Handbuch der deutschen Bildungsgeschichte, Bd. VI: 1945 bis zur Gegenwart, Hg. C. Furck u. C. Führ., München 1998, Tb. BRD ISBN 3-406-32467-3; Tb. DDR u. neue Bundesl?nder ISBN 3-406-42931-9
- О.М. ?гнатова РЕФОРМИ УН?ВЕРСИТЕТСЬКО? ОСВ?ТИ В КОНТЕКСТ? БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
- Deutscher Bildungsserver: Gesamtüberblick über das deutsche Bildungssystem
- Deutscher Bildungsserver: Bildungssysteme der L?nder in der Bundesrepublik Deutschland
- Bundesministerium für Bildung und Forschung: Grund- und Strukturdaten 2005 (PDF-Datei; 2,58 MB)
- Bundesministerium für Bildung und Forschung
- Fachportal P?dagogik: Literatur zu ?Deutsches Bildungssystem“
- Website der Kultusministerkonferenz (KMK)
- Bildungsbericht 2008
- Gesellschaftliche Kosten eines zukunftsf?higen Bildungssystems.[недоступне посилання з липня 2019] Gutachten im Auftrag der Hans-B?ckler-Stiftung, Roman Jaich, April 2008
 Н?меччина в темах | |||
|---|---|---|---|
 | |||