南昌欧雅纳特17.6万家具安装后屡维修 专卖店

Федерал?зм — державно-правна думка ? система, також рух, спрямований на утворення союзних держав з княз?вств, ?з земель, ?з штат?в, …  — федерац?й, як? ? формою ?нтеграц?? близьких географ?чно, спор?днених ?сторично й культурно та зв'язаних ?ншими ?нтересами кра?в у одне ц?ле при передач? частини владних повноважень федеральному центру ? збереженн? самоуправл?ння й державного статусу складових частин. Деяк? ун?тарн?, зокрема багатонац?ональн? держави, в яких ? нац??, як? ще не скористалися правом на самовизначення, намагаються через федерал?зм уникнути фрагментац?? ? зберегти ?дн?сть, при чому творяться самоуправн? складов? державн? одиниц? за нац?ональними ознаками.

Федерал?зац?я (в?д лат. foederatio — об'?днання, союз, сп?лка) — адм?н?стративно-пол?тичний процес та конституц?йна реформа, як? спрямован? на перех?д в?д ун?тарного державного устрою до федеративного. Також, федерал?зац??ю можна назвати процес перетворення конфедерац?? (союзу суверенних держав) на федерац?ю.^{[джерело?]} Свого часу через такий процес перетворень пройшли Сполучен? Штати Америки (конфедерац?ю об'?днали у федерац?ю).

Модерн? федерац?? датуються з часу утворення США (1787); найстаршою федерац??ю, що дос? ?сну?, ? Швейцар?я, яка виникла за середньов?ччя з окремих держав-кантон?в, через конфедеральний союз до сучасно? федерально? держави, в трьох кантонах яко? мешкають громадяни етн?чно належн? нац?ям, як? вже скористалися правом нац?? на самовизначення: н?мц?, французи, ?тал?йц?.

Держави-члени федерац?? об'?днуються на р?вних правах, а преро?ативи ? влада надрядно? (сп?льно?) держави та ?? член?в визначен? та гарантован? конституц??ю. Функц??ю федерац?? ? децентрал?зац?я пол?тично? системи й деконцентрац?я влади. Федерац?я становить вищу форму автоном?? (автоном?зму) ? ? висл?дом змагання до самоуправл?ння. Ун?тарн? кра?ни, в яких в?дсутн? етноси, як? ще не мають власних держав ? в яких нац?я вперше скористалася правом на самовизначення, самодержавн? структури та ?мперськ? концепц?? заперечують Федерал?зм, а демократичн? системи, зокрема республ?канськ? та л?берально-конституц?йн? доктрини, сприяють йому у випадку компактного проживання етносу який ще не скористався правом на самовизначення.

Федерал?зм в Укра?н? до 19 ст.

Федеральн? ознаки ? тенденц?ю до союзно? держави виявляла, за ?сториком М. Костомаровим, Ки?вська Русь, що була союзом земель (княз?вств), Одначе цей процес не вивершився достатньо через татарське завоювання та перевагу на п?вноч? ?ншого державного ладу: централ?зац?? влади й ун?тарно? держави. Рос?йський ?сторик П. Данилевський вбачав у Ки?вськ?й Держав? ?самодержавно-слов'янську федерац?ю?. В. Ключевський визначав Ки?вську Русь не як пол?тичну федерац?ю, а як генеалог?чну, побудовану на спор?дненн? правител?в. Н?мецький ?сторик ?еор? фон Равх назива? ?? ?Furstenf?deration?. З укра?нських ?сторик?в права Р. Лащенко ? М. Чубатий погоджуються з Костомаровим, що ки?вський союз княз?вств виявляв федеративн? тенденц??. У Московськ?й Держав? федеративного принципу не було, бо нав?ть коли Москва при?днувала здеб?льша силою ?нш? княз?вства й нерос?йськ? державн? формац?? та залишала ?м тимчасово якийсь ступ?нь автоном?? (Гетьманщина, Велике В?йсько Донське, Груз?я), це будувалося на васальн?й основ?.

Статус укра?нських земель у Польськ?й чи Литовськ?й державах так само не можна вважати федеративним з т??? причини, що ?руський? ?х компонент там н?коли не набрав р?внорядного статусу, а Р?ч Посполита не була надрядною державою. Могли бути зародки федерал?зму у концепц?? ?. Виговського ? Гадяцьк?й угод? (1658), але це не вийшло поза початкову стад?ю планування.

Федерал?зм у 19 ст.

Модерна федерал?стична думка розвива?ться в Укра?н? ? Рос?? щойно з 19 ст. Серед декабрист?в лише Товариство З'?днаних Слов'ян п?дносило ?дею ф. для слов. народ?в, однак без надання федеральних прав Укра?н?. Рос. слов'яноф?ли в принцип? в?дкидали ф., бо ?хн?м ?деалом була сильна влада рос. ?земсько-нар. царя-самодержця? як запорука захисту ус?х слов'ян проти неслов. св?ту.

На противагу до рос. концепц?? укр. слов'яноф?льство, репрезентоване Кирило-Мефод??вським Братством, висунуло на чоло сво?? програми ?дею ф. слов. народ?в, р?вних ? в?льних, з респ. ? дем. ладом. Братство передбачало для Укра?ни центр. м?сце у слов. ф. (?Книги бит?я укра?нського народу?). Серед кирило-метод??вц?в найвиразн?шим представником Ф. був М. Костомаров. На св?й час ц? ?де? не мали значного поширення, але згодом вони ?нсп?рували ?н. пол?т. мислител?в ? д?яч?в.

Деяк? рос. л?беральн? ? рев. кола сер. 19 ст. так само бачили у ф. розв'язку багатьох проблем царсько? самодерж. Рос??. Зокрема проголошував ?де? Ф., включно з правом Укра?ни на автоном?ю у нов?й рос. ф. чи нав?ть на в?докремлення, О. Герцен (статт? в ж. ?Колокол?). Федерал?стами були проф. Казанського Ун?верситету А. Щапов, письм. ? публ?цисти М. Огарьов та М. Чернишевський; останн?й розглядав ф. як союз р?вних ?державплемен?, базований на самоуправл?нн?. Анарх?чний Ф. в?дстоював серед рос?ян М. Бакун?н.

На передового теоретика федерал?зму в Укра?н? й Рос?? взагал? вибився М. Драгоманов, що орган?чно продовжував гол. ?де? Кирило-Метод??вського Братства. В?н перегукувався з рос. л?бералами-федерал?стами, але його концепц?я ф. була глибша ? краще наук. об?рунтована. У пол?т. Ф. (на противагу до екон. ф. П. Прудона) Драгоманов бачив найкращу розв'язку нац. питання Рос?? й Австр??, як також найкращу форму демократ??. В основу ф. Драгоманов ставив самоврядування громад ? ширших обл. (земель), як? об'?днуються у ?в?льний союз-сп?лку? на основ? сучасних принцип?в конституц?онал?зму ? представницьких орган?в на р?зних щаблях, а централ?зм, нав?ть респ. й парламентарний, на його думку, чужий справжньому Ф. ?деал пол?т. ф. Драгоманова реал?зу?ться у висл?д? децентрал?зац?? ? в?дбюрократизування держави ?знизу вгору? при повному визнанн? самоуправних одиниць. Сп?льним держ. органом ф. ма? бути двопалатна дума, що репрезенту? все населення та нац. держави. Практично на сучасному йому етап? Драгоманов сприяв земському рухов? ? м?ському самоуправл?нню (автоном?я м?ст), що мало привести рос. пол?т. життя до ф.

В основу Ф. Драгоманова покладена ?в?льна громада? (зв?дси назва — громад?вство) ? в?льн? догов?рн? вза?мини м?ж громадами ? землями. В одному з? сво?х проект?в, беручи до уваги екон.-геогр. критер?й, в?н под?лив Рос?ю на 20 складових автономних земель, у тому числ? 4 на укра?нських землях (пол?ська, ки?вська, одеська, харк?вська). Драгоманов су?ерував для Галичини федерал?стичну концепц?ю, яка базувалася б на коронних краях Австр??.

У женевськ?й ?Громад?? з'ясовував сво? федерал?стичн? погляди, виходячи з драгомановсько? ?громади?, яка представля? найповн?шу демократ?ю, також С. Подолинський. Укра?на, за Подолинським, мала становити федеративну республ?ку в?льно об'?днаних громад, яка сво?ю чергою може ув?йти до св?тово? ф. Складов? частини держави (громади) ухвалюють сам? для себе у вс?х справах обов'язков? норми, а сп?льна ?рада громад? ? радше арб?тром у випадку конфл?кт?в м?ж ними. Не т?льки законодавча ? виконавча влада мали бути децентрал?зован?, а й суд?вництво. Сп?льними органами ф. мали бути федеральна пол?ц?я, в?йськ. штаб, статистичне управл?ння ? деяк? в?домства сп?льного екон. планування й управл?ння.

1891 року Братство тарас?вц?в стало першою пол?тичною орган?зац??ю, що виступила за в?льну соборну федеративну Укра?ну, окресливши у сво?й програм? майбутню укра?нську державу як федерац?ю Л?вобережно?, Правобережно?, Степово? Укра?ни, Кубан? й Галичини. ? вже у вересн? 1905 року Микола М?хновський розвинув цю ?дею в запропонованому проект? Конституц??.

Федерал?зм у 20 ст.

Погляди Драгоманова ? Подолинського под?ляла пол?т. активн?ша частина д?яч?в на Придн?прянщин? в к?н. 19 ст., зокрема коли з поч. 20 ст. почали виникати пол?т. парт??. Т?льки Рев. Укр. Парт?я (на поч.) та Укра?нська Народна Парт?я були самост?йницькими. ?нш? (соц?ал-демократичн?, радикально-демократичн?, Товариство Укра?нських Поступовц?в) висували ще програму автоном?? й евентуально федерац??. Переважно, такою була програма й ?н. нерос. фракц?й у Держ. Дум? (див. Союз Автоном?ст?в); також на перш?й стад?? революц?? 1917 З'?зд народ?в Рос??, що з?брався у вересн? 1917 п?д проводом М. Грушевського, поставив вимогу перебудови держави за федеративним принципом. З рос. парт?й лише соц.-революц?онери були готов? прийняти для респ. Рос?? ф. Меншовики ? б?льшовики були централ?стами, такими ж були й октябристи, а кадети погоджувалися на обмежену автоном?ю для нерос. народ?в. Соц. парт?? нерос. народ?в, включно з ?врейським ?Бундом?, виступали за ф.

Проголошена 14 вересня 1917 за О. Керенського Рос?йська Республ?ка свого пол?тичного устрою не визначала взагал?. Б?льш?сть ?нших народ?в, зокрема окра?нних, швидко стали на позиц?ю самост?йности. Б?льшовицький переворот прискорив серед них еволюц?ю в?д автоном?? до самост?йност?. Це ?люструють ун?версали Укра?нсько? Центрально? Ради. Хоч 3 Ун?версал ще декларативно в?дстоював ф., але фактично вже не було з ким федеруватися. Бувши посл?довно в?рними ?самовизначенню? й дем. ?деям ?нар/волевиявлення?, творц? 4 Ун?версалу залишили можлив?сть установчим зборам вир?шувати питання про можливий федеративний зв'язок, УНР з ?н. частинами Рос??.

З поч. 1918 практично вс? укра?нськ? парт?? стояли за самост?йн?сть Укра?ни. Рос?йськ? парт?? в Укра?н? ще теоретично наполягали на ф., хоч переконаних федерал?ст?в у рос?йському антиб?льшовицькому рус? було мало. Коли шанси Укра?нсько? Держави у альянтськ?й дипломат?? були майже жадн?, гетьман П. Скоропадський, п?д впливом свого рос?йського оточення, оголосив 14 листопада 1918 федерац?ю Укра?ни з Рос??ю, однак ? т? рос?яни, як? сп?вд?яли з ним, радше вважали ?? тактичним маневром для в?дновлення рос. централ?зовано? держави. П?сля рев. под?й 1917 — 20 й короткотривалого ?снування укра?нсько? держави вже не було поважн?шо? укра?нсько? групи, що п?дтримувала б федерац?ю. Пом?тний виняток становив гал. пол?тик В. Панейко, який 1922 представив план конфедерац?? з Рос??ю як альтернативу до польського панування над зах?дно-укра?нськими землями.

Об'?днання УНР ? ЗУНР не в?дбувалося на платформ? федерац??, скор?ше зарисовувалося п?сля 21 с?чня 1919 злиття двох держав при тимчасовому залишенн? двох окремих пол?т. ? в?йськ. структур. Внутр. укр. Ф. для майбутньо? Укра?ни пропонували два правники в окремих проектах конституц?? УНР — С. Дн?стрянський та О. Ейхельман.

На шляху федеративного перетворення була в 1938 — 39 pp. Чехо-Словацька Республ?ка, у склад? яко? мала бути Карпато-Укр. Держава.

Радянський федерал?зм в теор?? ? на практиц?

Рос. марксисти, йдучи сл?дом за К. Марксом ? Ф. Ен?ельсом, в?дкидали Ф. (Г. Плеханов, В. Лен?н), бо в?н п?дважував ?х центр. ?дею — концентрац?ю влади в руках роб. класи, на д?л? ж — парт??, та засади маркс?вського соц?ал?зму взагал?. Лен?н ? б?льшовики були також проти федерально? структури Рос. Соц?ал-Дем. Роб. Парт?? (конфл?кт з укр. ?Сп?лкою? ? ?врейським ?Бундом?). В антифедерал?стичному наставленн? б?льшовики зустр?ли рос. революц?ю й готували св?й переворот, хоч критикували Тимчасовий уряд за антинац. пол?тику супроти окра?нних народ?в. Коли ц? останн? вже були на шляху до усамост?йнення, 3 Всерос. з'?зд Рад ухвалив 25. 1. 1918 постанову, за якою ?Рад. Рос. Республ?ка заснову?ться на засадах в?льного союзу в?льних нац?й, як федерац?я рад. нац. республ?к?. 1920 Ком?нтерн п?дтвердив ф. як переходову форму рад. державности до ц?лковито? ?дности. Утворена 1917 Рос. Рад. Федеративна Соц?ал?стична Республ?ка уважалася скорше ф. автономних ?народ?в?, а не ?держав?. Ще до того, створивши в грудн? 1917 для Укра?ни рад. уряд у Харков?, большевики проголосили, що Укра?на перебува? у федеративному зв'язку з Рос??ю. П?сля вимушеного з?рвання цього зв'язку (Берестейський мир м?ж центр. державами ? Рос??ю) та оголошення рад. Укра?ни ?самост?йною?, як також у в?дпов?дь на намагання б?льшовик?в у центр? розбити ?дн?сть Укра?ни творенням окремих рад. респ. (Донецько-кривор?зько?, Тавр??, Криму й Одесько?), укр. нац?онал-комун?сти ? прихильн? ?м л?в? есдеки та есери планували в лютому-кв?тн? 1918 оформити УНР як ?самост?йну федеративну рад. республ?ку?.

Тимчасовий роб.-сел. уряд Укра?ни 25.1. 1919 знову схвалив об'?днання Укра?ни з РРФСР ?на засадах рад. ф.?. Це п?дтверджено окремим договором та ?н. законодавчими актами в червн? 1919 й п?зн?ше. Не зважаючи на ?федеративний зв'язок? рад. республ?к, Рос. Ком. Парт?я (б?льшовик?в) залишилася централ?зованою з одним ЦК, а парт?? окремих респ. д?яли на правах обл. орган?зац?й.

Оф?ц. визначалися вза?мини м?ж РРФСР й ?н. респ., в тому числ? й УРСР, в 1918 — 23 як федеративн?, базован? на пол?т., екон., в?йськ. ? дипломатичному союз?, проте в д?йсност? ?х можна уважати лише як кваз?федеративн?. Ролю сп?льних федеральних орган?в виконували держ. органи одн??? держави (несиметричн? в?дносини м?ж членами ф.); не було жадних гарант?й для ?суверенних? прав складових республ?к; ?х вза?мини базувалися то на догов?рних засадах, то на де-факто втручанн? РРФСР у справи ?н. рад. республ?к. Сучасн? соз. правники квал?ф?кують вза?мини м?ж РРФСР й ?н. рад. республ?ками як ?федеративн??, однак цей погляд не був загальноприйнятий у 1920-их pp. M. Рейхель, А. Малицький, Н. Пал??нко, Д. Магеровський, ?. Коров?н вза?мини м?ж рад. республ?ками в 1919 — 23 pp. вважали конфедеральними. Дехто з зах. автор?в також под?ля? цей погляд (В. ?совск?), у тому ч. й деяк? укр. правники на ем?грац?? (Б. Галайчук, О. Юрченко, Р. Якемчук).

П?д час творення СРСР була тенденц?я включити дос? формально ?незалежн?? рад. республ?ки до РРФСР шляхом т. зв. автоном?? (Й. Стал?н та ?н.). Представники деяких соз. республ?к (Укра?ни та Груз??), зокрема X. Раковський, М Скрипник, В. Затонський, Мд?ван?, Ц?вц?вадзе й ?н., вол?ли конфедеративний зв'язок ?з залишенням найширших прав нац. республ?кам. М?ж двома крайностями Лен?н сво?м авторитетом вир?шив дискус?ю на користь ф., яку утворено у майже класичн?й форм? щодо структури (див. Союз Рад. Соц?ал?стичних Республ?к). Нову ф. створено на п?дстав? союзного договору 30. 12. 1922, згодом конституц??, за якою об'?днувалися складов? держави (РРФСР й деяк? ?н.) та ун?тарн?. У зв'язку з цим, деяк? рад. автори розглядають два типи рад. Ф.: держ. з'?днання вищого типу (СРСР) ? нижчого (РРФСР та деяк? ?н. республ?ки) — т?льки з автономними формац?ями. До цих належала в 1924 — 40 й УРСР, маючи у сво?му склад? Молд. АРСР (див. пол?т.-держ. устр?й у ст. Укр. Рад. Соц Республ?ка).

Конституц?? СРСР (1924, 1936) та УРСР (1925, 1929 ? 1937) були побудован? на принцип? формально? ф., а фактично СРСР став централ?зованою державою. Цей останн?й аспект рад. державности зм?цню? факт, що н?де нема? ?арант?? республ?канських прав, як? поступово ? без формального конституц?йного процесу узурпувалися центр. органами. Через пост?йну тенденц?ю до централ?зац?? влади й дов?льну зам?ну респ. орган?в союзними деяк? зах. досл?дники заперечують федеративну природу СРСР (Л?в?н?стон, Маврах, Файнер, Аспатурян). Б?льш?сть автор?в, у тому числ? й укр., погоджуються, що йдеться тут про спец?альний тип ф. (рад. ф.) з тенденц??ю до де-факто ун?тарно? держави при збереженн? ?нституц?йно-функц?йних федеральних форм. Цього заг. процесу не зм?нили дв? спроби поширення прав союзних респ. (1944 — надання республ?кам зовн.-пол?т. компетенц?й ? деяких преро?атив у в?йськ. д?лянц?, а 1956 — 59 — поширення екон. прав), бо ?х фактично не зд?йснено. Останн?ми часами трива? дал? процес ?в?дфедерал?зування? СССР, хоч ном?нально конституц?я 1977 п?дтвердила принцип й ?нституц?? ф. П?д час обговорення проекту ново? конституц?? СССР дехто висловлювався за поступове в?дживання ф. (П. Семьонов, Д. Златопольський), що узгоджу?ться з ?де?ю ?злиття нац?й?. Разом з тим за тривал?сть федеративного принципу висловлювалися Куличенко, С. Якубовська, Г. Александренко та ?н. На характер ц??? дискус?? й майбутн? рад. ф. мають вплив еволюц?я нац?онально? пол?тики КПРС, а також п?сля 22 з'?зду концепц?я т. зв. ?рад. народу?.

Л?тература

• Т. Ляшенко. Федерал?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.745 ISBN 978-966-611-818-2
• Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Костомаров Н. Мысли о федеративном начале в древней Руси. ж. Основа, ч. 1. П. 1861;
• Drahomanov M. Essai d'un programme politique et social ukrainien. Женева 1884;
• Zasztowt-Sukiennlcka H. Federalisme en Europe orientale. Париж 1926;
• Рейхель М. Советский федерализм. М — Л. 1930;
• Ladreit de Lacharriere G. L'idee federale en Russie de Riourik a Staline (862—1945). Париж 1944;
• Rudnytsky I. L. Mykhailo Drahomanov. A Symposium and Selected Writings. The Annals of Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the USA, vol. II, ч. 1 (3). Нью-Йорк 1952;
• Krupnytsky В. Federalism and Russian Empire, ibid., vol. II, ч. 2. Нью-Йорк 1952;
• Von Rauch G. Russland; Staatliche Einheit und nationale Vielfalt. Мюнхен 1953;
• Чистяков О. Взаимоотношения советских республик до образования СССР. М. 1955;
• Pipes R. The Formation of the Soviet Union. Кембридж 1964;
• Юрченко О. Природа ? функц?я сов. федеративних форм. Мюнхен 1956;
• Якубовская С. Строительство союзного советского социалистического государства 1922 — 25. М. 1960;
• McNeal R. Stalin's Conception of Soviet Federalism (1918 — 23); The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the USA, vol. IX, ч. 1 — 2. Нью-Йорк 1961;
• Bilinsky A. Die Entwicklung des sowjetischen Foederalismus. Jahrbuch fur Ostrecht. vol. Ill, ч. 2. 1962;
• Сокуренко В. Демократические учения о государстве и праве на Украине во второй половине XIX в. Л. 1966;
• Златопольский Д. СССР — федеративное государство. М. 1967;
• Kis T. Le federalisme sovietique. Оттава 1973

Посилання

• Федерал?зм ? самоврядування/ ФРН // Конституц?йне право заруб?жних кра?н: Навч. пос?бник / За заг. ред. В. О. Р?яки. — Ки?в : Юр?нком ?нтер, 2006. — С. 303-305.
• Федерал?зм // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

• What Is Federalism?
• Укра?нський федерал?зм: пол?тичн? аспекти
• Федерал?зац?я Укра?ни. Факти та м?фи