三部门：按“两步走”加快推进全国有线电视网络整合

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: ?спан?я (значення).

百度 　　随着一带一路建设的推进，柬埔寨涌动汉语热。 Корол?вство ?спан?я ?сп. Reino de Espa?a
Прапор Герб
Дев?з: "Plus Ultra" (латин.) (Ще дал?)
Г?мн: "Marcha Real" (Корол?вський г?мн)
Розташування ?спан??
Столиця (та найб?льше м?сто)	Мадрид 40°23′ пн. ш. 3°43′ зх. д.
Оф?ц?йн? мови	?спанська
Форма правл?ння	ун?тарна парламентська конституц?йна монарх?я
- Король	Ф?л?п VI
- Прем'?р м?н?стр	Педро Санчес
Формування
- Де-факто	20 с?чня 1479
- Де-юре	9 червня 1715
- перша конституц?я	19 березня 1812
- чинна конституц?я	29 грудня 1978
- вступ до НАТО	30 травня 1982
Вступ до ?С	1 с?чня 1986
Площа
- Загалом	504 645 км2 (51)
- Внутр. води	1,04 %
Населення
- оц?нка 2021	47 500 000 (30)
- Густота	95,15/км2 (112)
ВВП (ПКС)	2019 р., оц?нка
- Повний	1 566 777 млн (16)
- На душу населення	$40,139 (30)
?ЛР (2020)	0.884 (▼ (дуже високий)) (27)
Валюта	?вро (EUR)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
Коди ISO 3166	ES  / ESP  / 724
Домен	.es
Телефонний код	+34
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?спан?я

?спа?н?я (?сп. Espa?a, МФА: [es?pa?a] — в?д лат. Hispania), оф?ц?йно Корол??вство ?спа?н?я (?сп. Reino de Espa?a; за правописом 1928 року — Еспа?н?я) — держава на п?вденному заход? ?вропи, ?з заморськими територ?ями через Г?бралтарську протоку та Атлантичний океан. ?? континентальна ?вропейська територ?я займа? б?льшу частину П?ренейського п?вострова. До складу кра?ни також входять два арх?пелаги: П?т?узьк? острови в Середземному мор?, ? Канарськ? острови б?ля узбережжя Африки в Атлантичному океан?. Африканськ? анклави Сеута, Мел?лья та Пеньон-де-Велес де ла Гомера роблять ?спан?ю ?диною ?вропейською кра?ною, яка ма? ф?зичний кордон з африканською кра?ною (Марокко). К?лька невеликих остров?в в Алборанському мор? також ? частиною територ?? ?спан??. Материкова частина кра?ни омива?ться Середземним морем на п?вдн? та сход?, за винятком невелико? сухопутно? меж? з Г?бралтаром; на п?вноч? та п?вн?чному сход? межу? з Франц??ю (623 км) та Андоррою (63,7 км); на заход? — з Португал??ю (1214 км) та Атлантичним океаном.

З територ??ю площею 505 990 км2, ?спан?я ? найб?льшою кра?ною П?вденно? ?вропи, другою за величиною кра?ною Зах?дно? ?вропи та ?вропейського Союзу та четвертою за розм?ром кра?ною ?вропейського континенту. З населенням у понад 46 млн ос?б, ?спан?я ? 4-ю за к?льк?стю населення кра?ною ?вропейського Союзу. Столиця кра?ни — Мадрид; серед ?нших важливих мегапол?с?в Барселона, Валенс?я, Сев?лья, Сарагоса, Малага та Б?льбао.

Сучасн? люди вперше прибули на П?ренейський п?востр?в близько 35 тисяч рок?в тому. ?берська культура разом ?з ф?н?к?йськими, давньогрецькими, кельтськими та карфагенськими поселеннями розвивались на п?востров? до тих п?р, поки в?н не потрапив п?д владу Римсько? республ?ки близько 200 року до н. е., п?сля чого рег?он був розд?лений на 2 римськ? пров?нц?? — Ближня ?спан?я та Дальня ?спан?я. Назва ??спан?я? заснована на ран?ш?й ф?н?к?йськ?й назв? Sp(a)n або Spania. Наприк?нц? ?снування Зах?дно? Римсько? ?мпер?? германськ? плем?нн? конфедерац??, як? м?грували з Центрально? ?вропи, вторглися до П?ренейського п?вострова ? створили в?дносно незалежн? корол?вства у зах?дних пров?нц?ях (включаючи племена свев?в, алан?в та вандал?в). Урешт?-решт вестготи насильно об'?днали вс? незалежн? територ?? п?вострова, включаючи в?зант?йську пров?нц?ю В?зант?йська ?спан?я, у Вестготському корол?вств?, яке б?льш-менш об'?днало пол?тично, церковно й юридично вс? колишн? римськ? пров?нц?? та корол?вства — наступники того, що тод? було задокументовано як Римська ?спан?я.

На ранн?х етапах сучасного пер?оду ?спан?я керувала одн??ю з найб?льших ?мпер?й в ?стор??, яка була також одн??ю з найперших св?тових ?мпер?й, залишивши велику культурну та мовну спадщину, яка включа? понад 570 м?льйон?в ?спанофон?в, як? зробили ?спанську мову другою за к?льк?стю нос??в мовою у св?т?, п?сля китайсько? мандаринсько?. П?д час Золото? доби кра?на пережила розвиток мистецтва, результатом якого стала поява багатьох в?домих художник?в, як-от Д??го Веласкес, Ель-Греко тощо. Найв?дом?ший ?спанський л?тературний тв?р ?Дон К?хот? також було опубл?ковано п?д час дано? доби. В ?спан?? знаходиться третя за величиною к?льк?сть об'?кт?в св?тово? спадщини ЮНЕСКО.

?спан?я — св?тська представницька демократ?я та конституц?йна монарх?я, з королем Ф?л?пом VI у статус? голови держави. ?спан?я — розвинена кра?на з високим р?внем доходу, четвертим за розм?ром ном?нальним ВВП. Кра?на ? членом Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, ?вропейського Союзу, ?врозони, Ради ?вропи, Середземноморського союзу, П?вн?чноатлантичного альянсу, Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку, Шенгенсько? Зони, Св?тово? Орган?зац?? Торг?вл? та багатьох ?нших м?жнародних орган?зац?й. Не будучи оф?ц?йним членом, ?спан?я ? ?пост?йним спостер?гачем? сам?т?в Велико? двадцятки, беручи участь у кожному з них, що, де-факто, робить ?? частиною групи.

Етимолог?я

Алегор?я ?спан??. Скульптура на фронтон? Нац?онально? б?бл?отеки ?спан??, робота Агустина Кероля-?-Суб?раца

Походження самоназви Espa?a (а отже, ? пох?дних в?д нього) ? дискус?йним. Давньоримська назва ?бер??, Hispania, може походити в?д терм?на Hesperia, яким римляни поетично називали ?спан?ю. Саме слово Hesperia походить в?д грецького Εσπερ?α, тобто ?зах?дна кра?на?, ?кра?на сонця, яке с?да?? (так греки називали ?тал?ю). Римляни перенесли цю назву на ?спан?ю, оск?льки вона м?ститься ще дал? на зах?д в?д ?хньо? кра?ни.

?нша верс?я походження — в?д пун?чного слова Ispanihad, яке означа? ?кра?на кролик?в? або ?край, околиця? (в?д того, що ?спан?я розташована на краю Середземноморського рег?ону). ? також верс?я баскського походження, в?д слова Ezpanna (тобто ?край, межа?, оск?льки ?спан?я ? п?вденним кра?м ?вропи).

Гуман?ст Антон?о де Небр?ха запропонував верс?ю походження в?д ?бер?йського слова Hispalis, яке означа? ?м?сто зах?дного св?ту?. Хесус Лу?с Кунч?ллос стверджу?, що кор?нь span походить в?д ф?н?к?йського слова ?spy?, що означа? ?кувати метали?. Таким чином i-spn-ya означатиме ?край, де кують метали?.

Алдабе, Громадський центр; Ковальська вулиця; В?тор?я Гастейс

Географ?я

Мапа ?спан??.

?спан?я — п?вденно?вропейська кра?на. Вона займа? п'ять шостих П?ренейського п?вострова, Балеарськ? та П?т?узьк? острови в Середземному мор? та Канарськ? острови в Атлантичному океан?. П?ренейськ? гори важкодоступн? та ??золюють? ?спан?ю в?д ?нших ?вропейських кра?н, кр?м Португал??, яка займа? зах?дну частину п?вострова.

За територ??ю ?спан?я ? четвертою кра?ною в ?вроп?, п?сля Рос??, Укра?ни та Франц??, ? ? другою за величиною в ?вропейському Союз?. ?спан?я омива?ться Середземним морем й Атлантичним океаном. По суходолу ?спан?я межу? з Португал??ю на заход? (сп?льний кордон — 1214 км), з Франц??ю — по гребенях П?ренейських г?р (623 км), з Андоррою (63,7 км), з Г?бралтаром (1,2 км), з Марокко (м. Сеута — 6,3 км, м. Мел?лья — 9,6 км).

Рель?ф кра?ни

Найвища гора ?спан?? — Тейде

Рель?ф ?спан?? р?зноман?тний, тут пан?вну роль в?д?грають системи г?рських хребт?в ? високог?рних плоског?р'?в. Плоског?р'я та гори становлять близько 90 % ?? територ??. Майже половину поверхн? кра?ни займа? велике, найб?льше в ?вроп? високог?рне плоског?р'я — Месета з середньою висотою 660 м над р?внем моря. Месета в?др?зня?ться чергуванням плато, висотних брилових хребт?в ? г?рських улоговин. Центральна Кордиль?ра под?ля? Месету на дв? частини: п?вн?чну та п?вденну. Б?льша частина територ?? ?спан?? розташована на висот? близько 700 м. Це друга за висотою кра?на в ?вроп? п?сля Швейцар??.

Рель?фна карта П?ренейського п?вострова

На п?вноч? Месету обрамляють потужн? Кантабр?йськ? гори, як? простяглися вздовж узбережжя Б?скайсько? затоки на 600 км, ?золюючи внутр?шн? райони кра?ни в?д впливу моря. У ?хн?й центральн?й частин? лежить г?рський масив П?кос-де-Еуропа (з ?спансько? — П?ки ?вропи) з висотами до 2648 м. Ц? гори альп?йського типу складен? переважно в?дкладами кам'яновуг?льного пер?оду — вапняками, кварцитами, п?сковиками. Кантабр?йськ? гори — орограф?чне та тектон?чне продовження найпотужн?шо? г?рсько? системи ?спан?? — П?рене?в.

П?рене? являють собою к?лька паралельних хребт?в, як? простягаються ?з заходу на сх?д на 450 км. Це один ?з найважкодоступн?ших г?рських район?в ?вропи. Хоча в середньому ?хня висота не дуже велика (трохи б?льше 2500 м), але вони не мають потр?бно? к?лькост? зручно розташованих ? доступних перевал?в. Ус? ц? перевали розташован? на висот? 1500—2000 м, тому зал?зниц?, як? йдуть з ?спан?? в ?нш? кра?ни, обходять П?рене? ?з заходу та сходу. Найширша та найвища частина г?р — центральна, тут розташована ?хня головна вершина — п?к Ането, який досяга? 3404 м. З п?вн?чного сходу, до Месети примика? система ?бер?йських г?р, максимальна висота (п?к Мон-Кайо) — 2313 м.

М?ж сх?дними П?ренеями й ?бер?йськими горами простягаються невисок? Каталонськ? гори, п?вденн? схили яких уступами обриваються майже перед Середземним морем. Каталонськ? гори (середн? висоти яких 900—1200 м, найб?льша вершина — гора Каро, 1447 м) простягаються упродовж 400 км майже паралельно берегу Середземного моря та фактично в?докремлюють в?д нього Арагонське плато. Д?лянки прибережних р?внин, як? розроблен? в Мурс??, Валенс?? та Каталон?? й на п?вн?ч в?д мису Палос до кордону з Франц??ю, характеризуються високою родюч?стю.

Весь п?вденний сх?д П?ренейського п?вострова зайнятий Кордиль?рою-Бет?ке, яка ? системою г?рських масив?в ? хребт?в. Кристал?чною в?ссю ?? стали гори Сь?рра-Невади. За висотою вони поступаються в ?вроп? т?льки Альпам. ?хня вершина, гора Муласен, яка досяга? 3478 м, — найвища точка п?востр?вно? ?спан??. Хоча найвища г?рська вершина ?спан?? знаходиться на остров? Тенерифе (Канарськ? острови) — це вулкан Тейде, висота якого досяга? 3718 м.

?дина велика низовина — Андалузька на п?вдн? кра?ни. На п?вн?чному сход? ?спан?? в долин? р?чки Ебро розкинулася Арагонська р?внина. Менших розм?р?в низовини тягнуться вздовж Середземного моря.

Геолог?чна будова ? корисн? копалини

Головне м?сце в геолог?чн?й будов? ?спан?? пос?дають протерозойськ? та палеозойськ? складчаст? комплекси ?бер?йсько? Месети, перекриття на сх?д мезо-кайнозойським платформовим чохлом. На п?вноч? ?бер?йська Месета обрамля?ться п?вденним кра?м П?рене?в, на п?вдн? — ланцюгом Андалузьких г?р (Бетсько? Кордиль?ри). В ?бер?йськ?й Месет? вид?ляються три тектон?чн? зони.

Пам'ятник вуглекопам

П?вн?чна, охоплю? Кантабр?йськ? й ?бер?йськ? гори, виникла на м?сц? геосинкл?нального прогинання, виконаного могутн?ми тер?генними ос?даннями раннього палеозою, карбонатно-тер?генними в?дкладеннями середнього палеозою та (в Астур?йському басейн?) паралл?чеською вугленосною товщею карбону. Основна складчаст?сть належить до к?нця карбону (астур?йська фаза). Центральна зона, яка простяга?ться через Гал?с?ю та Кастил?ю, в?дпов?да? стародавньому геоант?кл?нальному п?дняттю, пронизаному гран?тами; велике значення мала тут кембр?йська (сардинська) складчаст?сть. П?вденна (геосинкл?нальна) зона (Сь?рра-Морена) складена переважно продуктами п?дводного вулкан?зму основного складу та граувакками; вона сформувала свою складчаст?сть у середин? девона. Мезокайнозойськ?й платформовий чохол утворений карбонатними осадами; басейн р?чки Ебро, у ньому спостер?гаються фл?шев? й молассов? товщ?, як? зазнали впливу в ол?гоцен? (у п?ренейську фазу) ?нтенсивно? складчастост?. Бетська Кордиль?ра склада?ться з сер?? тектон?чних покрив?в, перем?щених на п?вн?ч. Внутр?шн? покриви складен? метаморф?чним палеозо?м, зовн?шн? — карбонатними й уламковими породами мезозою, палеогену та нижнього м?оцену.

Розробка родовищ корисних копалин

?Молочн? р?чки?

По покладах корисних копалин, а саме, через значн? об'?ми, рудн? родовища пов'язують ?з палеозойськими комплексами й гран?тами (на п?вноч? та п?вдн? ?спан??). Найприм?тн?ший п?вденний рудний пояс, притаманний для середньопалеозойських ефузивно-терригенних товщ ? герцинських гран?т?в Сь?рри-Морени та Вельви. До нього належить колчеданов? поклади м?д?, г?дротермальн? родовища ртут?, руди свинцю й цинку. Велик? родовища зал?зняка в Гал?с??, Астур??, Леон?, Б?скай?, Сантандер?, Гранад?, та п?рит?в — у Вельв?, Сев?ль?, менш значн? — в Мурс?? й Астур?? ц? п?рити м?стять до 10 % м?д?. Багатющ? у св?т? запаси ртут? зосереджен? в Альмаден?. Родовища свинцево-цинкових руд в?дом? в пров?нц?ях Хаен (Л?нарес, Ла-Карол?на) та Мурс?я (Картахена, Масаррон), а також у Сантандер? (Реосин ? Рейноса) тощо. Значн? запаси уранових руд, за якими ?спан?я входить у 10 найб?льших св?тових постачальник?в, та 2-ге м?сце в ?вроп?. Основн? уранов? родовища знаходяться в пров?нц?ях Саламанка та Касерес. В ?спан?? ? поклади золота, ср?бла, миш'яку, марганцю. З нерудних копалин в ?спан?? в?дом? кал?йн? сол? (карнал?т ? сильв?н?т), як? залягають у долин? р?чки Ебро, каол?н й апатит. М?сцев? енергетичн? ресурси складаються переважно ?з запас?в кам'яного вуг?лля. Вуг?льн? басейни м?стять невелике число пласт?в мало? потужност? з великими ухилами, сильно дислокованих, що утрудню? механ?зац?ю ?хн? добування та робить ?х малорентабельними. Близько 90 % видобутку вуг?лля припада? на басейни Астур??, Леона та Паленс??.

Кл?мат кра?ни

Завдяки сво?му географ?чному положенню кл?матичн? умови в ?спан?? вкрай р?зноман?тн?. П?ренейському п?вострову притаманн? три основн? кл?матичн? типи — континентальний, океан?чний ? середземноморський та ще три не основних, але визначальних кл?матичних зон — г?рського, альп?йського та субтроп?чного типу.

Карта кл?матичних зон ?спан??

Карта середньо р?чно? к?лькост? опад?в

Континентальний кл?мат

Охоплю? б?льш?сть п?вострова ?спан??, в?н форму?ться завдяки ун?кальному розташуванню самого п?вострова та природно-кл?матичних особливостей Центрально? Месети, прилеглих до цього плато г?р (як на сход?, так ? на п?вдн?), ? властивостями територ?? басейну р?чки Ебро. Континентальний кл?мат характеризу?ться широким коливанням добових ? сезонних зм?н у температур?, низькою к?льк?стю та нерегулярн?стю опад?в ?з високим р?внем випаровування, що призводить до посушливост?. Середньор?чна к?льк?сть опад?в загалом становить в?д 300 до 640 мм на р?к (б?льш?сть пров?нц?й рег?ону Месети отриму? близько 500 мм на р?к). На п?вноч? Месети, Центрального плато й у басейн? Ебро, ? два сезони дощ?в, один навесн? (кв?тень-червень), а ?нший восени (жовтень-листопад). На п?вдн? Месети, волог? сезони — весна й ос?нь, весною лише один м?сяць — березень, а ос?нн?й пер?од загалом посередньо-вологий, але нав?ть у ц? волог? сезони дощ? тут нерегулярн? та нетривал?. Континентальн? зими прохолодн? в межах ?1 °C, з сильним в?тром ? високою волог?стю, незважаючи на низький р?вень опад?в. За винятком г?рських район?в п?вн?чного передг?р'я ?бер?йських г?р, у холодн? пер?оди мороз та п?дмерзання ? поширеним явищем. Л?то тепле та безхмарне, середня денна температура становить; 21 °C на п?вноч? Месети й ?з 24 °C до 27 °C на п?вдн? Месети, а н?чн? температури коливаються в?д 7 °C до 10 °C по вс?й континентальн?й зон?. У басейн? р?чки Ебро (який знаходиться на нижчому висотному р?вн?), дещо в?дм?нн? особливост? — дуже спекотно вл?тку та температура може перевищувати 40 °C. Вл?тку загалом на Центральному плато та Месети та в басейн? Ебро волог?сть найнижча, за винятком району р?чки Р?о-Ебро, де наявна висока волог?сть.

?Зелена ?спан?я?

?Picos de Europa?

Океан?чний кл?мат

Переважа? в п?вн?чн?й частин? кра?ни (часто називають ?Зелена ?спан?я?), в?д П?рене?в до п?вн?чно-зах?дних район?в п?вострова, ? характеризу?ться в?дносно м'якою зимою, теплим, але не спекотним л?том та, загалом, рясними опадами — близько 1000 мм за весь р?к, причому в найпосушлив?ш? м?сяц? вище 30 мм за р?к. Температура колива?ться незначно (як на добу, так ? щосезону), у середньому д?апазон? в?д +9 °C у с?чн? до 21 °C у липн?. Стримуючий вплив морських атмосферних явищ на узбережж?, чим дал? в глиб кра?ни та вище в гори п?вноч? ?бер?йського п?вострова, тим ?нтенсивн?ш? температурн? коливання. Близьк?сть до Атлантичного океану також вплива? на к?льк?сть опад?в, тому на сход? ?х менше, ан?ж на океан?чному зах?дному узбережж?. Восени, з жовтня по грудень, найтривал?ший дощовий сезон, а липень найпосушлив?ший м?сяць. Висока волог?сть ? переважаюч? фронтальн? морськ? в?три, сприяють формуванню кл?матичного явища туману, який ? загальноприйнятою нормою вздовж всього п?вн?чно-зах?дного узбережжя, це явище не так часто спостер?га?ться всередин? кра?ни (здеб?льшого на незначних д?лянках та ближче до холодно? пори року), причиною його в?дсутност? ? гори, як? стають сво?р?дним бар'?ром для проникнення вологих циклон?в з боку моря чи океану.

Гроза в ?спан??

Пляж у Торремол?нос?, Малага

Середземноморський кл?мат

Охоплю? територ?ю, яка простяга?ться в?д Андалузьких р?внин (майже весь п?вдень п?вострова), уздовж усього п?вденного та сх?дного узбережжя кра?ни аж до П?рене?в (обмежу?ться г?рськими хребтами, що йдуть паралельно узбережжю Середземного моря). Загалом, пер?од опад?в у цьому рег?он? зосереджений, переважно, наприк?нц? ос?нньо-зимового циклу й у весняну пору року. Дощ? тут, зчаста, нерегулярн? з ймов?рними пер?одами посухи. Температура в середземноморськ?й кл?матичн?й зон? вища н?ж у континентальних внутр?шн?х районах. Сезонн? та добов? зм?ни температури не мають значно? ампл?туди коливань. Температура пов?тря в с?чн?, зазвичай, у середньому в?д 10 °C до 13 °C у б?льшост? район?в середземноморсько? зони, ? лише тр?шки прохолодн?ше на п?вн?чно-сх?дному узбережж? (на п?вн?ч в?д Барселони). Взимку температура в глиб р?внин Андалуз?? також трохи нижча н?ж на узбережж?. Середня температура в липн? та серпн? в?д +22 °C до 27 °C на узбережж?, ? в?д 29 °C до 31 °C у глиб п?вострова, цей же пер?од в?дзнача?ться пониженою волог?стю. В середземноморськ?й кл?матичн?й зон? наявн? значн? в?тров? потоки (в?три Левече): жарк? та сух? сх?дн? або п?вденно-сх?дн? пов?трян? потоки, як? зароджуються над П?вн?чною Африкою. Еп?зодично ц? в?три ?нод? приносять з собою п?щаний пил Сахари — ц? явища найчаст?ше в?дбуваються навесн? й спричинен? раптовим (як правило, нетривалим) р?зким зростанням температури в пустел?. Кулер — сх?дний в?тер, приходить з боку Леванту, набираючи свою силу з-пом?ж улоговин м?ж г?рськими формац?ями Пен?бет?ко й Атлаських г?р у П?вн?чн?й Африц?. Ц? сх?дн? в?три ? визначальними, тому що формують особливост? середземноморського кл?мату в рег?он?, оск?льки вони послаблюють атмосферну температуру та п?двищують волог?сть.

Сь?ра-Невада в березн? — п?вдень ?спан??

Л?си Ла-Пальми

Три не основн? кл?матичн? зони мають меншу площу поширення, водночас саме вони формують особливост? основних кл?матичних тип?в ?спан?? в певн? часов? пер?оди (посушлив? чи дощов?, розу в?тр?в).

• Г?рський тип кл?мату характерний для тих частин територ?? ?спан??, що лежать на висотах понад 2000 метр?в (здеб?льшого в пров?нц?ях). Тамтешньою особлив?стю ? дуже спекотне л?то та м'яка й холодна зима. Дуже сухий тип кл?мату, схожий на пустельний, з низькою к?льк?стю опад?в до (150 мм на р?к) спостер?га?ться в Кабо-де-Гата, це одне з найсух?ших м?сць у ?вроп?.
• Найвищим точкам П?реней й Сь?рра-Невада (що понад 3000 м) характерн? альп?йськ? кл?матичн? особливост?.
• Канарськ? острови знаходяться в субтроп?чному пояс?. Температура, пом?рна та стаб?льна з 18 °C до 24 °C протягом року. Що стосу?ться опад?в, сх?дн? острови ? нап?впосушливими, зах?дн? вологими, з деякими дуже вологими районами в горах Гомера й Ла-Пальми (його ще називають ?Лаур?с?лва?). Кр?м того, на п?вденному узбережж? Середземного моря (Малага та прибережн?й смуз? Гранади) спостер?га?ться часткове зм?шання середземноморського та субтроп?чного кл?мат?в.

Г?дролог?я кра?ни

Карта р?чкових басейн?в ?бер?йського п?вострова

Каньйон р?чки Тежу

Як ? г?дрограф?я в будь-як?й ?нш?й кра?н?, В ?спан?? вона визнача?ться двома чинниками: кл?матичними й геолог?чними (рель?ф ? п?дземн? ресурси) особливостями. Б?льш?сть ?спан?? п?дпада? в зону середземноморського кл?мату, так що перша сп?льна риса для вс?х р?чок — сильн? посухи та низький поток. Це правило не стосу?ться р?чок ?мокро? ?спан??? — на п?вноч? та п?вн?чному заход?. Центральне плато з його г?рськими хребтами й западинами ? визначальним для п?вострова, та нахилене в б?к заходу, тому б?льш?сть його водних поток?в несуть сво? води в цьому напрямку, але н? Дуеро, н? Тахо, н? ?уяд?ана, як? впадають в Атлантику, не ? судноплавними. ?нша велика р?чка — Гвадалк?в?р також тече в Атлантику, т?льки нахилена в б?к океану через Бет?ську височину — ? ?дина судноплавна р?чка на п?востров?, та й то лише в нижн?й теч??.

Р?чки б?льшо? частини ?спан?? мають переважно дощове живлення й р?зк? сезонн? коливання стоку — при зимово-весняному його максимум? та м?н?мум? л?том коли велик? р?чки сильно м?л?ють, а багато др?бних пересихають. Лише на п?вноч? й п?вн?чному заход? р?чки повноводн? протягом всього року, з в?дносно р?вном?рними по сезонах витратами води. У П?ренеях, Андалуських горах дощове живлення р?чок доповню?ться сн?говим. Найб?льш? р?чки басейну Атлантичного океану — Тахо, Дуеро, ?уад?ана, Гвадалк?в?р, помережан? греблями та ? найб?льшими р?чками п?вострова. До басейну Середземного моря в?дносяться р?чки Ебро, Хукар, Сегура. Б?льш?сть великих р?чок перетинають д?лянки з порогами що разом ?з ?хньою л?тньою маловодн?стю — перешкоджа? судноплавству. Р?чки п?вноч? ?спан?? використовуються переважно в енергетичних ц?лях, а ?нш? — головним чином для штучного зрошування (на багатьох р?чках створен? регулююч? водосховища).

Багато озер розкидано по територ?? ?спан??, вони вс? р?зного походження, одн? — тектон?чного та вулкан?чного походження, а ?нш? — льодовикового та карстового й нав?ть зм?шаного походження. Ц? озера здеб?льшого невелик?, розташован? переважно в горах.

Ебро з боку Сарагоси

Канал в?д р?чки Тежу до Се?ура

Мала к?льк?стю опад?в, спричинена середземноморським кл?матом, призвела до ощадливого використання водних ресурс?в в ?спан??, як поверхневих, так ? п?дземних. З давн?х-давен воду ретельно збирали та економили, оск?льки вона необх?дна, як для зрошення, так ? для споживання населенням. Тому ще в давн? часи були побудован? велик? акведуки, за час?в Римсько? ?мпер?? — в Сегов??, Мер?д?, Тарра?он? та Барселон?, а араби зрошували сво? сади у Валенс??, Лер?д? та в б?льш?й частин? с?льсько? м?сцевост? Андалуз??. Кр?м того, вода використову?ться, як руш?йна сила, для ?ндустр?? та економ?ки, опосередковано або безпосередньо, за допомогою електрики. В ?спан?? було побудовано багато г?дроелектричних вузл?в для накопичення енерг?? та перерозпод?лу частини водних ресурс?в. Це сприяло як?сному споживанню води в промисловост? та безпереб?йному постачанню ?? до великих м?ських агломерац?й. Що ж стосу?ться Канарських остров?в, то там побудовано станц?? перегонки з морсько? води.

Загалом можна сказати, що по всьому ?спанському Середземномор'?, так чи ?накше, але в?дчува?ться деф?цит у водних ресурсах у пор?внянн? ?з зоною Атлантики. Таким чином, деф?цит в ?спанському Середземномор'? становить близько 5000 гм3 на р?к, а на Атлантичному ? надлишок, що наближа?ться до 25 000 гм3 (здеб?льшого через великий пот?к р?чок до океану). Таким чином, необх?дно було компенсувати цей деф?цит. Цього домоглися завдяки побудов? гребель та канал?в на р?чц? Тежу, що полегшило тяжке становище Леванту. З ц??? причини, й ?нш? велик? водойми зазнали техногенного впливу — р?чки використали для буд?вництва гребель, як? перетворили кра?види р?чок, ?хн?х ущелин, на велик? озера та водосховища.

Моря та узбережжя

Пляж у Торремол?нос?, Малага

?стор?я

Античн?сть

Вперше людина з'явилася на територ?? ?спан?? в добу палеол?ту. Територ?ю П?ренейського п?вострова заселили племена ?бер?йц?в та кельт?в. Перш? розселилися на п?вноч? та заход? п?вострова, друг? — на сход? та п?вдн?. Згодом почався процес зм?шання кельтських та ?берських племен, внасл?док чого з'явилися племена кельт?бер?в.

Територ?я ?спан?? стала одним з основних театр?в в?йськових д?й п?д час Друго? Пун?чно? в?йни. П?вденний сх?д ?спан?? належав Карфагенськ?й ?мпер??. Там було засновано укр?плену фортецю — Новий Карфаген У 209 р. до н. е. римляни провели усп?шну облогу м?ста, внасл?док чого заволод?ли ним. Загалом у результат? Друго? Пун?чно? в?йни Рим заволод?в б?льшою частиною П?ренейського п?вострова.

Територ?я ?спан?? належала Риму до V стол?ття. За ?мператора Октав?ана Ав?уста Римська ?спан?я под?лялася на три пров?нц??: Тарраконську ?спан?ю, Луз?тан?ю ? Бетику. П?сля смерт? ?мператора Феодос?я Великого територ?я ?спан?? вв?йшла до складу Зах?дно? Римсько? ?мпер??.

Пров?нц?? Римсько? ?спан?? за Октав?ана Ав?уста

?Висячий? будинок у м?ст? Куенка, Кастил?я-Ла-Манча

Велике переселення народ?в. Вестготське корол?вство

У V стол?тт? на територ?ю ?спан?? вторглися германськ? племена вестгот?в на чол? з Теодор?ком. Вестготи п?дкорили ?спан?ю та територ?ю сучасного П?вдня Франц??. П?сля загибел? Зах?дно? Римсько? ?мпер?? на цих землях було утворено Вестготське корол?вство з? столицею в Тулуз?. 508 року Тулузу захопили франки. П?сля цього столицею корол?вства стала Нарбонна. З 542 року столицею Вестгот?? став Толедо. 585 року вестготи при?днали до свого корол?вства земл? свев?в на п?вн?чному заход? П?ренейського п?вострова. Вестготське корол?вство припинило сво? ?снування у 718 роц? п?сля арабського завоювання П?ренейського п?вострова.

Арабська ?спан?я

У 711 роц? на п?вдн? ?спан?? в?дбулася битва при Гвадалете. Це було перше протистояння м?ж арабами та вестготами. У битв? перемогли араби; вона стала першою битвою арабського завоювання П?ренейського п?вострова. До 718 року вся територ?я ?спан?? вв?йшла до складу арабського Хал?фату.

Мечеть-собор Кордови

Перебування ?спан?? п?д владою араб?в характеризувалося розвитком культури. Найвизначн?шими пам'ятками Арабсько? ?спан?? ? палац Альгамбра у Гранад? та Кордовська мечеть, п?зн?ше перебудована в собор. У X стол?тт? столиця Арабсько? ?спан?? — Кордова — була найб?льшим м?стом ?вропи з населенням 1 м?льйон ос?б.

Реконк?ста

Етапи Реконк?сти

Реконк?ста (?сп. Reconquista) в переклад? з ?спансько? означа? ?в?двоювання?. Реконк?ста — це процес в?двоювання ?спанцями сво?х земель в?д араб?в. Почалася Реконк?ста у 722 роц?. Тод? вождь невеликого племен? астур?йц?в на п?вноч? ?спан?? Пелайо в битв? при Ковадонз? розбив арабське в?йсько. Пелайо став першим королем Астур?йського корол?вства.

Реконк?ста в?дбувалася дуже пов?льними темпами: якщо араби завоювали ?спан?ю за 7 рок?в, то ?спанц? в?двоювали свою кра?ну аж за 700 рок?в.

Великий внесок у Реконк?сту вн?с король Кастил?? Альфонсо VI Хоробрий. У 1085 роц? в?н в?двоював Толедо — колишню столицю Вестготського корол?вства. Також за час його правл?ння завдяки д?яльност? ?спанського героя С?да було в?двойовано Валенс?ю. 1212 року в результат? битви при Лас-Навас-де-Толос? б?льша частина П?ренейського п?вострова була в?двойована. 1236 року було в?двойовано Кордову. П?сля цього Реконк?ста призупинилася на понад 200 рок?в; на територ?? ?спан?? залишилася одна арабська держава — Гранадський ем?рат.

Завершилася Реконк?ста 2 с?чня 1492 року, коли в?йська ?спанського короля Фердинанда V в?двоювали Гранаду.

Участь у Реконк?ст? брали ?спанськ? в?йськово-чернеч? ордени Алькантара, Сантьяго та ?нш?.

Держави П?ренейського п?вострова

П?д час Реконк?сти на територ?? П?ренейського п?вострова з'явилися дек?лька держав, деяк? з яких поглинали сво?х попередник?в: Астур?йське, Гал?с?йське, Наваррське, Леонське, Кастильське та Арагонське корол?вства. У XIII стол?тт? Кастил?я та Леон об'?дналися в одну державу. 1479 року Кастил?я-Леон об'?дналася з Арагоном внасл?док шлюбу кастильсько? королеви ?забелли та арагонського принца Фернандо в одну державу — ?спан?ю. Сп?льним для держав П?ренейського п?вострова була наявн?сть одного типу станово-представницького органу влади, що мав назву кортеси.

?спан?я у XVI—XVIII стол?ттях

12 жовтня 1492 року Христофор Колумб в?дкрив нев?домий дос? для ?вропейц?в континент — Америку. Саме тод? почався пер?од найб?льшого п?днесення, могутност? та багатства ?спан??.

З 1516 року ?спан??ю правила династ?я Габсбург?в. Разом з? Священною Римською ?мпер??ю Габсбурги становили могутню силу у ?вроп?. Одним ?з наймогутн?ших корол?в ?спан?? був Фел?пе II Габсбург. За його правл?ння була укладена ун?я з Португал??ю та почалася Н?дерландська революц?я. При цьому у 1588 роц? флот Ф?л?ппа II ?Непереможна армада? зазнав поразки у в?йн? з Англ??ю. Також за Ф?л?ппа II в?дбулася битва при Лепанто, у як?й флот ?спан?? розбив османський флот.

У XVII стол?тт? ?спан?я почала втрачати свою м?ць. 1648 року в?д'?дналися Н?дерланди. 1668 року — Португал?я. 1700 року помер Карл II Зачарований, останн?й ?з династ?? Габсбург?в на ?спанському престол?. Тод? почалася в?йна за ?спанську спадщину, в результат? яко? до влади прийшла французька династ?я Бурбон?в, що править ? дос?, проте династична ун?я з Французьким корол?вством, за умовами Утрехтського миру, укладена не була.

Фердинанд та ?забелла — король та королева ?спан??

?спан?я у XIX стол?тт?

У 1808 роц? в ?спан?ю вторгнувся Наполеон Бонапарт. Внасл?док цього королем став його брат, Жозеф Бонапарт. 1813 року було в?дновлено владу ?спанських Бурбон?в.

У 1820—1823 роках в?дбулася ?спанська революц?я п?д проводом л?берально? буржуаз??. Революц?я зазнала поразки завдяки ?нтервенц?? Франц?? у 1823 роц?.

У 1868 роц? була повалена з престолу королева ?забелла II. До влади прийшов Амадей I, який зр?кся престолу 1873 року. П?сля цього була проголошена Перша ?спанська республ?ка. Повернення влади Бурбон?в в?дбулася завдяки путчу генерала Арсен?о Мартинеса Кампоса у 1874 роц?.

На Берл?нськ?й конференц?? 1884—1885 рок?в ?спан?я отримала права на окупац?ю та адм?н?стрування територ?й в район? екватор?ального л?сового поясу в Африц?, зокрема, на територ?? сучасно? Екватор?ально? Гв?не?.

У 1898 роц? в?дбулася ?спансько-американська в?йна через яку ?спан?я втратила вс? сво? колон?? у Карибському мор?, Ф?л?пп?ни та Гуам. Цей конфл?кт також поклав к?нець ?спанськ?й колон?альн?й ?мпер?? ? довершив процес деколон?зац?? Латинсько? Америки. Втрата багатьох територ?й, ? особливо Куби, яку вважали частиною ?спан??, а не колон??ю, була сприйнята дуже болюче. Попри це, втрата великих колон?альних волод?нь виявилася напрочуд корисною для ?спан??, оск?льки втративши колон?альн? волод?ння, кап?тал почав надходити на розвиток власно? кра?ни та модерн?зац?ю економ?ки.

Хуан Карлос I

?спан?я у XX—XXI стол?ттях

У 1914—1918 та 1939—1945 роках в?дбулися дв? св?тов? в?йни, у яких ?спан?я дотримувалася нейтрал?тету.

У 1923—1930 роках в ?спан?? була диктатура Пр?мо де Р?вери. П?сля ?? пад?ння повалено ? владу короля Альфонса XIII. Проголошено Другу ?спанську республ?ку. Проти влади республ?канц?в виступили нац?онал?сти на чол? з Франс?ско Франко. Почалася Громадянська в?йна, у результат? яко? почалася диктатура Франко.

Франс?ско Франко

У 1975 роц? Франс?ско Франко помер. Того ж року до влади в ?спан?? повернулася династ?я Бурбон?в. Королем став Хуан Карлос I, онук Альфонса XIII. Формою правл?ння стала конституц?йна монарх?я. ?спан?я взяла демократичний вектор розвитку. 1982 року кра?на стала членом НАТО, у 1986-му вступила до ?вропейських Сп?втовариств. 19 червня 2014 року монарх Хуан Карлос зр?кся престолу на користь свого сина Ф?л?па VI.

У жовтн? 2017 року в?дбувся референдум про незалежн?сть Каталон??. Парламент Каталон?? проголосував за односторонн? проголошення незалежност? в?д ?спан??. Того ж дня Сенат надав повноваження запровадити пряме правл?ння, а прем'?р-м?н?стр Рахой розпустив каталонський парламент ? призначив нов? вибори. Жодна кра?на не визнала Каталон?ю як окрему державу.

У червн? 2018 року Конгрес депутат?в висловив вотум недов?ри Рахою та зам?нив його на Педро Санчеса. З 2018 року ?спан?я з?ткнулася з ?нституц?йною кризою навколо повноважень Генерально? судово? ради. У с?чн? 2020-го п?дтверджено поширення в?русу COVID-19 в ?спан??, що призвело до скорочення тривалост? життя б?льш н?ж на р?к.

У березн? 2021 року ?спан?я стала шостою кра?ною у св?т?, яка узаконила активну евтаназ?ю.

Пол?тика

Державний устр?й

?спан?я — конституц?йна монарх?я. Форма правл?ння — парламентська монарх?я. Главою держави ? король (Ф?л?п VI (король ?спан??)), однак реальна виконавча влада належить прем'?р-м?н?стру, який очолю? уряд. ?спан?я — парламентська монарх?я. Конституц?я схвалена нац?ональним референдумом 6 грудня 1978 р. ? набрала чинност? 29 грудня 1978 р., ?з 13 зм?нами, внесеними у 1992 р.

З 1939 року фактично в кра?н? ?снувала диктатура фашистського типу; дов?чним главою держави був Франс?ско Франко Баамонде. 1969 року за пропозиц??ю Франко його наступником на посту глави держави ? майбутн?м королем ?спан?? був затверджений принц Хуан Карлос де-Бурбон. 22 листопада 1975 року, п?сля смерт? Франко, в?н вступив на корол?вський престол.

В?дпов?дно до Конституц?? 1978 року, главою держави ? король, який ма? лише символ?чну владу. Глава держави — Король ?спан?? — Хуан Карлос I (Juan Carlos I), приведений до присяги 22 листопада 1975 року.

?спан?я ? соц?ально-демократичною правовою державою, формою правл?ння яко? ? парламентська монарх?я. Столицею держави ? Мадрид, де знаходиться Король та Уряд кра?ни. Тут також розташован? законодавч? органи (Сенат та Конгрес Депутат?в) та органи судово? влади.

Законодавчу владу зд?йснюють Генеральн? кортеси (парламент), як? розробляють ? приймають закони, що п?длягають затвердженню королем, контролюють д?яльн?сть уряду. Кортеси складаються з двох палат: Конгресу депутат?в ? Сенату. Конгрес депутат?в склада?ться не менш як ?з 300, але не б?льш як ?з 400 депутат?в, як? обираються населенням загальним прямим ? та?мним голосуванням за системою пропорц?йного представництва терм?ном на 4 роки. Сенат обира?ться загальним прямим ? та?мним голосуванням за мажоритарною системою терм?ном на 4 роки.

Виконавчу владу зд?йсню? уряд на чол? з головою уряду. Голова уряду признача?ться королем п?сля консультац?й ?з пол?тичними парт?ями ? головами обох палат парламенту, пот?м кандидатура голови ма? бути схвалена абсолютною б?льш?стю голос?в конгресу депутат?в. Голова уряду ма? практично президентськ? повноваження. Члени уряду, як? ? одночасно ? депутатами, можуть сум?щувати свою д?яльн?сть на обох посадах. Кер?вник уряду — прем'?р-м?н?стр Хосе Лу?с Родр?гес Запатеро (з 14 березня 2004 року).

В адм?н?стративному план? кра?на склада?ться з 19 автономних областей ?з власним представництвом ? парламентом: Конституц?я 1978 року закр?пила за окремими рег?онами ? нац?ональностями кра?ни право на автоном?ю в межах ?дино? держави.

Вищий консультативний орган уряду — Державна рада, яка склада?ться з 29 член?в. Найвищий судовий орган — Генеральна рада судово? влади, якою керу? голова Верховного суду, склада?ться з 20 член?в, яких признача? король на 5 рок?в.

У тепер?шн?й час ?спанська держава склада?ться з с?мнадцяти Автономних Сп?втовариств та двох м?ст Сеути та Мел?ль?, кожне з яких ма? статус автоном??. Законодавча влада зд?йсню?ться Генеральними кортесами — парламентом, що склада?ться з Сенату (265 депутат?в) ? Конгресу депутат?в (350 депутат?в).

Державний устр?й	Федеративний (запроваджений Конституц??ю 1978 р.)
Форма правл?ння	Парламентська монарх?я
Глава кра?ни	Король, який ? також головнокомандуючим збройними силами (Реальна влада належить Глав? вищого виконавчого органу кра?ни — Уряду, кандидатуру якого на затвердження парламенту вносить Король. Законодавча влада зд?йсню?ться Генеральними кортесами (парламентом)).
Конституц?я	Ухвалена на загальнонац?ональному референдум? 6 грудня 1978 року.
?нститут Президента	Глава держави: Король Хуан Карлос I, вступив на трон 22.11.1975 р. п?сля смерт? генерала Франс?ско Франко. Зг?дно з Конституц??ю, Король ? символом ?дност? держави, арб?тром ? гарантом функц?онування державних ?нститут?в.
Виконавча влада	Глава уряду: Хосе Лу?с Родр?гес Сапатеро — призначений 17 кв?тня 2004 р. за результатами перемоги на виборах 14 березня 2004 р. ?спансько? соц?ал?стично? роб?тничо? парт??.
Рел?г?я	Римо-католицька
Населення	К?льк?сть — прожива? близько 44 млн ос?б (приблизно 14 млн у м?стах) Середня густота населення — близько 90 ос?б на 1 км2
Державне свято	12 жовтня — День ?спансько? нац?? (на честь дати в?дкриття Америки Христофором Колумбом)
Територ?ально-адм?н?стративний под?л	?спан?я склада?ться з 17 автоном?й та 2 м?ст з? спец?альним статусом — Сеута та Мел?лья. 17 автоном?й, сво?ю чергою, под?ляються на пров?нц??, загальна к?льк?сть яких склада? 52.
Валюта	?вро

Членство в м?жнародних орган?зац?ях 

?спан?я ? членом багатьох м?жнародних орган?зац?й: СОТ, МБРР, ОБС?, МВФ, НАТО, ООН, МФЧХ, ОЕСР, Р?, ?КА, ?МС, ?С.

М?жнародн? в?дносини

• Зовн?шня пол?тика ?спан??
• Португальсько-?спанськ? в?дносини

Економ?ка

?спан?я — розвинена ?ндустр?ально-аграрна кра?на. За обсягом промислово? продукц?? наприк?нц? XX ст. вона пос?дала 5-те м?сце в ?вроп? та 8-ме — у св?т?.

Основн? галуз? промисловост?: текстильна, харчова, металообробна, х?м?чна, суднобудування, машинобудування, туризм. Транспорт — зал?зничний, автомоб?льний, морський. Гол. порти: Картехена, Барселона, Б?льбао, Санта-Крус-де-Тенерифе, Таррагона й Валенс?я.

Д?ють дв? державн? ав?акомпан?? — ??бер?я? й ?Ав?адо?, а також ряд невеликих приватних ав?акомпан?й. Ав?арейси в Латинську Америку, США, Канаду, Япон?ю, П?вн?чну Африку та кра?ни ?вропи. Найзавантажен?шим ? аеропорт м?ста Палма на о. Мальорка. ?нш? велик? аеропорти в Мадрид?, Барселон?, Лас-Пальмас? (на о. Гран-Канар?я), Малаз?, Сев?ль? та на о. Тенерифе.

Туризм

Туризм в ?спан?? почав активно розвиватися в 1960-х роках, коли кра?на стала улюбленим м?сцем в?дпочинку турист?в з ?нших ?вропейських кра?н, особливо Велико? Британ??, Франц??, Центрально? й П?вн?чно? ?вропи. 2007 року за даними Всесв?тньо? туристсько? орган?зац?? ?спан?я стала другою за в?дв?дуван?стю кра?ною у св?т? п?сля Франц??. З 2010 року ?спан?я знаходиться на 4-му м?сц? за в?дв?дуван?стю п?сля Франц??, США та Китаю. 2015 року кра?ну в?дв?дали 69—70 м?льйон?в турист?в, як? витратили в ?спан?? близько 60 м?льярд?в ?вро. У деяких частинах ?спан?? (зокрема в Каталон?? та у Кра?н? Баск?в) нав?ть з'являються рухи проти туризму, оск?льки ?нод? збитки в?д турист?в перевищують прибутки.

Енергетика

Сонячний комплес Solucar у Санлукар-Ла-Майор

У 2010 роц? ?спан?я стала св?товим л?дером у сфер? сонячно? енергетики, випередивши Сполучен? Штати з величезною електростанц??ю п?д назвою La Florida поблизу Альварадо у Бадахос?.  ?спан?я також ? головним виробником в?трово? енергетики в ?вроп?.  У 2010 роц? ?? в?тров? станц?? виробили 16,4 % вс??? електроенерг??, вироблено? в ?спан??.  9 листопада 2010 року в?трова енерг?я досягла ?сторичного п?ку, покриваючи 53 % попиту на електроенерг?ю материка та генеруючи к?льк?сть енерг??, екв?валентну к?лькост? 14 ядерних реактор?в. Також ?ншими джерелами в?дновлювано? енерг??, що використовуються в ?спан??, ? г?дроелектростанц??, б?омаси та морська енергетика.

Адм?н?стративний устр?й

?СПАН?Я
Автономн? сп?льноти

Андалус?я

Арагон

Астур?я

Балеарськ?
острови

Валенс?я

Гал?с?я

Естремадура

Канарськ?
острови

Кантабр?я

Кастил?я-?-Леон

Кастил?я — Ла-Манча

Каталон?я

Кра?на Баск?в

Ла-Р?оха

Мадрид

Мел?лья

Мурс?я

Наварра

Сеута

Атлантичний
океан

Атлантичний
океан

Б?скайська затока

Середземне море

Андорра

Португал?я

Франц?я

?спан?я под?ля?ться на 19 автономних областей: Андалус?я, Арагон, Астур?я, Балеарськ? острови, Кра?на Баск?в, Канарськ? острови, Кантабр?я, Кастил?я ? Леон, Кастил?я-Ла-Манча, Каталон?я, Сеута, Естремадура, Гал?с?я, Мадрид, Мел?лья, Мурс?я, Наварра, Ла-Р?оха, Валенс?я, що по?днують 50 пров?нц?й.

Населення

Демограф?я

К?льк?сть населення — близько 46 млн ос?б (приблизно 14 млн у м?стах), середня густота населення — близько 95 ос?б на 1 км2. М?ське населення — 76 %.

Динам?ка зм?ни чисельност? населення, млн ос?б:

• 1900 — 18,6;
• 1932 — 24,1;
• 1959 — 29,9;
• 1977 — 36,3;
• 1996 — 39,6;
• 2004 — 40,28;
• 2006 — 45,13;
• 2008 — 46,06;
• 2009 — 46,66.

Рел?г?я

Католицизм ? основною рел?г??ю населення ?спан??, ?снують громади протестант?в р?зних теч?й. Поширений ?слам (вих?дц? з Марокко та Африки загалом).

Культура

Мова

Поширення мов ?спан??:

   Гал?с?йська

   Астурлеонська

   ?спанська

   Арагонська

   Каталонська

   Окситанська

   Баск?йська

?спанська мова ? оф?ц?йною на вс?й територ?? ?спан??.

На територ?? деяких автономних областей такий самий оф?ц?йний статус мають так? мови: у Кра?н? Баск?в — баскська, у Валенс?? та на Балеарських о-вах — каталанська (у Валенс?? вона оф?ц?йно назива?ться валенс?йською), у Гал?с?? — гал?с?йська, у Каталон?? — каталанська та окситанська (у форм? арансько? гов?рки) мови.

Мистецтво

У Ф?герас? знаходиться Музей-театр Сальвадора Дал?.

Корида

Кори?да (?сп. corrida de toros, tauromaquia, toreo) — найпоширен?ша форма бою бик?в, традиц?йне ?спанське видовище, що також практику?ться в деяких ?нших кра?нах. Суть кориди поляга? у виконанн? певно? посл?довност? ф?гур ?з биком особливо? породи, що зазвичай завершуються смертю бика. ?стор?я кориди, можливо, сяга? бронзово? доби, до ?бер?в, як? населяли П?ренейський п?востр?в ? як? вважали бика священною твариною (збереглися наскельн? зображення бик?в, яким дек?лька тисяч рок?в). Ймов?рно, первинне вбивство бика було ритуальним. Под?бн? церемон?? ?снували та в ?нших середземноморських народ?в, зокрема в стародавн?х грек?в. В?домо, що в Середньов?ччя до битв ?з биком мали пристрасть Карл Великий, Альфонсо X Кастильський, С?д Кампеадор. До к?нця XV стол?ття, тобто часу завершення реконк?сти ? об'?днання ?спан??, корида ста? розвагою шляхетних ос?б. З биком б'?ться кабаль?ро, лицар на кон?. Т?, як? ще нещодавно билися з маврами й готувалися зустр?ти смерть на пол? бою, знову могли випробувати себе на арен?. У XVI стол?тт? без кориди не обходилася вже б?льш?сть великих свят. У Мадрид? бо? влаштовували на центральн?й площ?, Пласа Майор, де в?дбувалися найважлив?ш? для кра?ни под??, зокрема особливо важлив? автодафе, а в дн? святкувань коронац?й корол? виходили в?тати народ. Корида в цей пер?од естетизу?ться та перетворю?ться на елемент культури.

Фламенко

Фламенко — народний ?спанський пристрасний танець, який звуть також танцем закоханих. Фламенко — п?вденно?спанський музичний, п?сенний ? танцювальний стиль, який склався в Андалус?? в Середньов?ччя. Сп?в ? танець сольн?, супроводжуються грою на г?тар?, кастань?тах. Виконавц? фламенко називаються ?байлаор? (танцюрист), ?кантаор? (сп?вак), ?токаор? (г?тарист). Ритм у фламенко звуть компас.

Спорт

Найпопулярн?ший вид спорту в ?спан?? — футбол. Зб?рна ?спан?? з футболу виграла чемп?онат ?вропи 2008, чемп?онат ?вропи 2012 й чемп?онат св?ту 2010. Пров?дн? команди чемп?онату ?спан?? та ?вропейського футболу загалом: Реал Мадрид та Барселона.

Кр?м футболу, популярн? велоспорт, баскетбол, тен?с, гольф. Найвидатн?ш? ?спанськ? спортсмени останн?х десятил?ть: футбол?сти ?кер Кас?льяс, Хав?, Андрес ?нь?ста, Давид де Хеа, Фернандо Торрес, тен?систи Аранча Санчес В?кар?о ? Рафаель Надаль, велогонщики М?гель ?ндурайн й Альберто Контадор, гольф?сти Север'яно Баллестерос ? Серх?о Гарс?я, автогонщик Ферна?ндо Ало?нсо Д??ас

?нше

Державне свято — 12 жовтня — День ?спансько? нац??.

Державний прапор — склада?ться з червоно?, жовто? та червоно? горизонтальних смуг ?з гербом посередин?. Символ?чне значення кольор?в цього прапора легенда пов'язу? з його походженням. В?дпов?дно до переказу, один ?з корол?в Арагону побажав мати св?й прапор. Оглядаючи р?зн? про?кти прапор?в, в?н зупинився на одному з гладким золотим полем. Пот?м в?н вел?в подати келих св?жо? кров? тварин ?, зануривши в нього два пальц?, монарх пров?в ними по жовтому полотнищу, на якому вийшли дв? червон? смуги. Згодом прапор Арагону став державним прапором вс??? ?спан??. П?сля встановлення в 1938 роц? режиму Франка цей прапор став прапором ?спан??.

Державний герб — явля? собою складну багаточастинну конструкц?ю, яка включа? герби земель, що належали Корон?.

Державний г?мн ?спан?? — ?Марш гренадер?в?, або ?Корол?вський марш?. Уперше цей г?мн прозвучав у 1910 роц? та пост?йно виконувався до кв?тня 1931 року, коли в ?спан?? було скинуто монарх?ю. Король Альфонс XIII був вигнаний, а партитуру ?Корол?вського маршу? в?дправили до арх?ву. Але 17 липня 1942 року Франко п?дписав декрет, в?дпов?дно до якого ?Корол?вський марш? став нац?ональним г?мном кра?ни.

Укра?нц? в ?спан??

Див. також: Укра?нська д?аспора в ?спан??

Про укра?нц?в в ?спан?? див. в статт? ?Укра?нська ?спан?я?, газета ?2000? № 35 (283) в?д 2 — 8 вересня 2005 р.

Стаття ??спан?я — гарна мачуха. Спов?дь небайдужого укра?нського ем?гранта? в газет? ?Укра?на Молода?, № 045 в?д 11 березня 2006 р. [Арх?вовано 11 червня 2008 у Wayback Machine.]

Див. також

• Список ссавц?в ?спан??

Джерела та л?тература

• Amadó, Ramón Ruiz. Spain [Арх?вовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 14. New York: Robert Appleton Company, 1912.
• Волкова Г. И. Политическая история Испании 20 века: Учеб. пособие / Г. И. Волкова, А. В. Дементьев. — Москва: Высшая школа, 2005. — 192 с. — (20 век. Политическая история мира). — ISBN 5-06-005375-X
• Годлевська В. Ю. Перех?д в?д авторитаризму до демократичного сусп?льства в ?спан?? (1960—1982 роки): монограф?я / Годлевська В. Ю. ; МОН Укра?ни ; В?нниц. нац. техн. ун-т. — В?нниця: ВНТУ, 2009. — 160 с. — ISBN 978-966-641-318-8
• Знайомтеся: ?спан?я (Conozca Espana): навч. пос?б. / В. М. Кожемяко. — Ки?в: Ки?вський ун-т ?м. Б. Гр?нченка, 2011. — 116 с.
• Зовн?шня пол?тика ?спан?? на початку XXI стол?ття: монограф?я / К. О. Федорова. — Варшава: Diamond trading tour, 2014. — 100 с. — ISBN 83-64652-42-4.
• Чума Б. Влада ? касик?зм в ?спан?? часу Реставрац?? (1875—1923 рр.) у св?тл? сучасно? ?спансько? ?стор?ограф?? // В?сник Льв?вського ун?верситету ?м. ?вана Франка: зб?рник наукових праць / Льв?вський нац?ональний ун?верситет ?м. ?вана Франка. — Льв?в, 2011. — С. 252—272. — (Сер?я ?сторична ; Вип. 46). — ISSN 2078-6107
• Phillips W.D. Jr; Phillips C.R. A Concise History of Spain. Cambridge University Press, 2016.
• Radcliff P.B. Modern Spain : 1808 to the Present. Wiley Blackwell, 2017.

Посилання

• Урядов?:
• administracion.es e-government Portal
• Chief of State and Cabinet Members
• Casa Real.es [Арх?вовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.] Spanish Royal Family
• La Moncloa.es [Арх?вовано 15 червня 2006 у Wayback Machine.] Prime Minister
• Congreso de los Diputados [Арх?вовано 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Congress of Deputies
• El Senado Senate
• Ministerio de Asuntos Exteriores Ministry of Foreign Affairs
• Agencia Estatal de Administración Tributaria [Арх?вовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] Tax Agency
• INEBase National Institute of Statistics
• ?нформац?йно-публ?цистичн?:
• Spain from the United States Department of State
• Country Study [Арх?вовано 9 серпня 2008 у Wayback Machine.] from the U.S. Library of Congress (December 1988)
• Spain from UCB Libraries GovPubs
• Maps satellite images, relief maps, outlines and themed maps of Spanish autonomous communities, provinces and municipalities