奋进新时代 加劲抓落实

Кра??на — територ?я з визначеними кордонами й населенням, що ? ?диним ц?лим з погляду ?стор??, культури, нац?? та в пол?тико-географ?чному план? може бути незалежною або залежною. Кра?на не завжди ? державою.
У св?т? ? 195 кра?н-держав. Практично вс? вони, за винятком Ватикану, Палестинських територ?й ? невизнаних держав ? членами ООН.

Пол?тична мапа св?ту з'явилася з утворенням перших держав. Можна вир?знити к?лька етап?в ?? формування:
- Рабовласницький (до V ст. н. е.). На цьому етап? виникли перш? могутн? держави — осередки св?тово? цив?л?зац?? — Грец?я, Рим, Карфаген, ?гипет, Вавилон, Перс?я, Китай, ?нд?я.
- Феодальний (V—XV ст.). З багатьох др?бних феодальних держав формувалися могутн? ?мпер??, пост?йно зм?нювались кордони. Впливов? кра?ни того часу: Ки?вська Русь, В?зант?я, Англ?я, ?спан?я, Франц?я та ?нш?.
- Новий, або кап?тал?стичний (XVI — початок XX ст.). В?дбулась Доба великих географ?чних в?дкритт?в, йшло загарбання колон?й, на пол?тичн?й арен? з'являються потужн? Османська, Австро-Угорська, Рос?йська ?мпер??. Форму?ться св?товий ринок ? завершу?ться под?л св?ту м?ж кап?тал?стичними кра?нами.
- Початок ХХ ст. — 1985 р?к. Основн? зм?ни на св?тов?й пол?тичн?й мап? у ХХ ст.:
- 1900–1917 р?к. Загострення пол?тичних в?дносин на меж? стол?ть переросло в першу св?тову в?йну, внасл?док яко? ?вропейськ? кра?ни зазнали кризи, а л?дером св?тово? економ?ки ? пол?тики поступово стали Сполучен? Штати Америки. У св?т? на цьому етап? ?снувало 55 суверенних держав.
- 1917–1939 роки. Л?га нац?й передала колон?? Н?меччини п?д мандат держав-переможниць у перш?й св?тов?й в?йн?. Як насл?док: зменшилася територ?я Н?меччини (Ельзас, Лотаринг?я); зб?льшилися колон?? Франц??, Англ?я волод?ла 60 % колон?й св?ту. Розпалася Австро-Угорщина; натом?сть з'явилася Австр?я, Угорщина, Чехословаччина, Югослав?я. Самост?йними державами стали Польща та Ф?нлянд?я. Розпалася також Османська ?мпер?я, внасл?док чого виникли Туреччина, Трансйордан?я, Палестина, ?рак, Сир?я, Л?ван. Утворилася Монгол?я, було окуповано кра?ни Балт??.
- 1939–1960 роки. На початку друго? св?тово? в?йни нал?чувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 роц? — 81 держава. У 1949-му з'явилися ФРН ? НДР. Значн? зм?ни сталися на пол?тичн?й карт? Африки: 1960 р?к було названо роком Африки — 17 кра?н континенту здобули незалежн?сть. Колон?альн? системи США, Велико? Британ?? та Франц?? були зруйнован?.
- Сучасний етап. П?сля 1985 року розпочалася демократизац?я соц?ал?стичного ладу. Сталися так? зм?ни:
- Розпад соц?ал?стичного табору. Кра?ни Центрально? ?вропи (Польща, Угорщина, Чехо-Словацька Федеративна Республ?ка) провели радикальн? реформи в сусп?льств? та перейшли до ринково? економ?ки;
- об'?днання Н?меччини у 1990 роц?;
- Розпад Радянського Союзу у 1991 роц?.
- Розпад Союзно? Федеративно? Республ?ки Югослав??, внасл?док чого утворилася Союзна Республ?ка Югослав?я (СРЮ, у склад? Серб?? та Чорногор??), Словен?я, Хорват?я, Босн?я ? Герцеговина, П?вн?чна Македон?я.
- ?Мирне розлучення? Чехословаччини ? утворення Чех?? та Словаччини.
- Здобуття незалежност? Нам?б??ю — останньою колон??ю Африки.
У б?льшост? кра?н ? дв? назви: протоколарна назва та географ?чна назва.[1][2][3]
Протоколарна назва (повна назва, оф?ц?йна назва), наприклад, Республ?ка ?нд?я, Чеська Республ?ка, Швейцарська Конфедерац?я, Держава Катар, Княз?вство Монако, Корол?вство Норвег?я, Велике Герцогство Люксембург, Федеративна Демократична Республ?ка Еф?оп?я, Сполучене Корол?вство Велико? Британ?? та П?вн?чно? ?рланд??, Сполучен? Штати Америки, Австрал?йський Союз, Соц?ал?стична Республ?ка В'?тнам, Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к. Повна форма (оф?ц?йна назва) використову?ться, якщо йдеться про державу як юридичну особу (суб'?кт права): наприклад, Це р?шення адресоване Сполученому Корол?вству Велико? Британ?? та П?вн?чно? ?рланд??. Французька Республ?ка уповноважена…, Угода м?ж Арабською Республ?кою ?гипет. Якщо повторення назви штату в текст? призводить до переваг використання коротко? форми, його можна ввести за допомогою фрази ?надал? ?меновано? … (географ?чна назва)?.
Географ?чна назва (коротка назва), наприклад, ?нд?я, Чех?я, Швейцар?я, Катар, Монако, Норвег?я, Люксембург, Еф?оп?я, Сполучене Корол?вство, Сполучен? Штати, Австрал?я, В'?тнам, Радянський Союз. Коротка форма (коротка назва) використову?ться, коли держава згаду?ться географ?чно або економ?чно: наприклад, Роб?тники, як? проживають у Франц??. Експорт з Грец??….[4] Також коротка форма використову?ться в розмовн?й мов? серед звичайних людей
Для деяких стан?в повна та коротка форма ?дентичн?: наприклад, Демократична Республ?ка Конго, Дом?н?канська Республ?ка, Об'?днан? Арабськ? Ем?рати, Центральноафриканська Республ?ка, Босн?я ? Герцеговина, Угорщина, Груз?я, Канада, Малайз?я, Монгол?я, Нова Зеланд?я, Румун?я, Сент-В?нсент ? Гренадини, Соломонов? Острови, Тувалу, Туркмен?стан, Укра?на, Чорногор?я, Ямайка, Япон?я.
Основн? типи державного ладу ? форми правл?ння:
- Монарх?я — форма правл?ння, за яко? главою держави ? монарх (король, князь, султан, шах, ем?р) ? влада успадкову?ться наступником. Реально у св?т? нал?чу?ться близько 30 монарх?й. Монарх?? под?ляють на:
- абсолютн?, коли законодавча влада належить монарху: Бруней, Катар, Оман, Об'?днан? Арабськ? Ем?рати (ОАЕ) тощо,
- конституц?йн? — коли верховна влада монарха обмежена конституц??ю: Велика Британ?я, Бельг?я, ?спан?я, Дан?я, Швец?я, Норвег?я, Япон?я ? т. д.;
- теократичн? — коли глава церкви ? водночас також главою держави: Ватикан, Сауд?вська Арав?я.
- Республ?ка — форма правл?ння, за яко? вс? вищ? органи державно? влади обираються чи формуються загальнонац?ональними установами — парламентами. Наприклад: Сполучен? Штати Америки, Федеративна Республ?ка Н?меччина (ФРН), Укра?на, Рос?я.
- Держави у склад? Сп?вдружност?. Оф?ц?йно кра?н з под?бною формою правл?ння — 15 (це фактично незалежн? держави, главами яких юридично вважа?ться королева Велико? Британ??). Загальн? ж збори колишн?х колон?й збирають понад 40 кра?н-представниць.
Основн? форми державного устрою:
- Ун?тарна держава — форма устрою, за яко? територ?я кра?ни не ма? у сво?му склад? самост?йних автономних утворень. Наприклад, ?тал?я, Франц?я, Япон?я.
- Федеративна держава — форма державного устрою, за яко? територ?я кра?ни ма? в сво?му склад? самост?йн? утворення. Федеративн? одиниц? (республ?ки, штати, земл?, пров?нц??) утворюють ?дину державу за певно? внутр?шньо? самост?йност? на основ? ?диного конституц?йного союзу. Принципи федерального под?лу:
- Особливою формою державного устрою ? конфедерац?я — пост?йний союз держав, створений для досягнення пол?тично? чи во?нно? мети (Швейцар?я) або ж ун?й (зараз нема?, а в минулому, наприклад, — Р?ч Посполита).
Рег?он | К?льк?сть незалежних держав | У тому числ? | З них | Залежн? територ?? | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Республ?ки | Монарх?? | Федерац?? | Ун?тарн? | |||
?вропа | 41 | 31 | 12 | 6 | 37 | 1 |
Аз?я | 49 | 35 | 14 | 9 | 40 | 3 |
Африка | 54 | 50 | 3 | 3 | 50 | 5 |
П?вн?чна Америка | 2 | 2 | - | 2 | - | 2 |
Латинська Америка | 33 | 33 | - | 3 | 30 | 14 |
Австрал?я та Океан?я | 13 | 12 | 1 | 2 | 11 | 17 |
Типолог?я кра?н залежить в?д того, як? ознаки покласти в ?? основу. Критер?ями под?лу можуть бути:
- розм?р територ??,
- к?льк?сть населення,
- р?вень економ?чного розвитку,
- частка кра?ни у св?товому господарств?,
- структура економ?ки, тощо
Найб?льш? кра?ни | Територ?я, млн км2 | Найменш? кра?ни | територ?я, км2 |
---|---|---|---|
Рос?я | 17 | Ватикан | 0,4 |
Канада | 10 | Монако | 2 |
Китай | 9,57 | Науру | 21 |
США | 9,52 | Тувалу | 24 |
Бразил?я | 8,51 | Сан-Марино | 62 |
Кра?на | Населення, млн чол. | Кра?на | населення тис. чол. |
---|---|---|---|
Китай | 1,373,710 | Ватикан | 0,8 |
?нд?я | 1 156,898 | Тувалу | 9 |
США | 322,425 | Науру | 10 |
?ндонез?я | 190 | Палау | 16 |
Бразил?я | 205,329 | Сан-Марино | 24 |
В типолог?ю кра?н може бути покладено виробнич? в?дносини в сусп?льств? та р?вень соц?ально-економ?чного розвитку. Найважлив?ший показник цього р?вня — вироблений кра?ною валовий внутр?шн?й продукт (ВВП), який ? сукупною варт?стю ус?х товар?в ? послуг, вироблених ? реал?зованих протягом року в кра?н?.
Економ?чна структура св?тового господарства склада?ться з кра?н р?зного р?вня розвитку ? вид?в виробничих в?дносин. Основу ц??? типолог?? складають:
- сп?вв?дношення частки аграрного (с?льськогосподарського) ? промислового виробництва в економ?ц? держави: аграрн?, аграрно-промислов?, промислово-аграрн?, промислов? (?ндустр?альн?), пост?ндустр?альн? кра?ни;
- р?вень валового внутр?шнього та нац?онального продукту;
- показник ВВП на душу населення.
Показник ВВП на душу населення | Кра?на |
---|---|
понад 10 тис. долар?в | кра?ни П?вн?чно? та Середньо? ?вропи, США, Канада, Австрал?я, Япон?я, Кувейт, Нова Зеланд?я С?нгапур, ОАЕ |
3-10 тисяч долар?в | Венесуела, Л?в?я, ПАР, ?вропейськ? кра?ни (кр?м постсоц?ал?стичних), кра?ни Персько? затоки (кр?м ?рану), Бутан, П?вденна Корея Тайвань |
1-3 тисяч? долар?в | Та?ланд, Малайз?я, Мексика, Алжир, Туреччина, деяк? кра?ни П?вденно? Америки |
до 1 тисяч? долар?в | решта кра?н |
Розр?зняють також валовий сусп?льний продукт — варт?сть продукц?? матер?ального виробництва та нац?ональний дох?д — частину вартост? сусп?льного продукту, що лишилася п?сля в?дшкодування матер?альних витрат. Узявши до уваги назван? критер??, а також ступ?нь сформованост? господарства та його управл?нськ? структури, кра?ни св?ту можна под?лити на три велик? групи: економ?чно розвинен? кап?тал?стичн? кра?ни; кра?ни постсоц?ал?стичного розвитку; кра?ни, що розвиваються. До кожно? групи входять кра?ни, як? мають як сп?льн? риси, так ? значн? в?дм?нност?. Кра?ни першо? групи пос?дають пров?дн? м?сця у св?товому господарств? практично за вс?ма показниками. ?х близько 40. Це — ?ндустр?альн? або пост?ндустр?альн? держави з розвиненою промислов?стю (до 2/3 промислово? продукц?? св?ту) та ?нтенсивним високотоварним с?льським господарством. Саме в цих кра?нах найвищий р?вень розвитку науки ? науком?стких виробництв, значна концентрац?я св?тового кап?талу, високий р?вень життя населення.
З пом?ж економ?чно розвинених кра?н можна вир?знити дек?лька груп:
- кра?ни ?велико? с?мки? — США, Япон?я, Н?меччина (ФРН), Велика Британ?я, Франц?я, ?тал?я, Канада;
- високорозвинен? зах?дно?вропейськ? кра?ни: Швец?я, Норвег?я, Ф?нлянд?я, Дан?я, Бельг?я, Н?дерланди, Люксембург, ?спан?я, Швейцар?я, Австр?я;
- кра?ни переселенського кап?тал?зму — ПАР, Австрал?я, Нова Зеланд?я, ?зра?ль;
- кра?ни середнього р?вня розвитку з високими темпами соц?ально-економ?чного прогресу: ?сланд?я, ?рланд?я, Португал?я, Грец?я, Туреччина, зах?дно?вропейськ? м?кродержави;
- кра?ни ново? ?ндустр?ал?зац?? — П?вденна Корея, Тайвань, С?нгапур, ?ндонез?я, Малайз?я, Мексика, Бразил?я, Аргентина, Уругвай, Чил?.
До групи постсоц?ал?стичних кра?н належать:
- соц?ал?стичн? кра?ни централ?зованого планування (Куба, КНДР, Китай, Лаос, В'?тнам' Монгол?я);
- центрально?вропейськ? кра?ни перех?дно? економ?ки (Польща, Чех?я, Словаччина, Угорщина, Румун?я, Болгар?я, Хорват?я, Словен?я, Босн?я ? Герцеговина П?вн?чна Македон?я, Албан?я;
- молод? незалежн? держави, що утворилися п?сля розпаду Радянського Союзу (Рос?йська Федерац?я, Укра?на, Б?лорусь, Естон?я, Латв?я, Литва, Молдова, Груз?я, В?рмен?я, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркмен?стан, Киргизстан, Таджикистан).
Найчисленн?шою групою (понад 100 кра?н) ? третя — кра?ни, що розвиваються, або кра?ни третього св?ту:
- кра?ни великого потенц?алу з в?дносно розвиненою економ?кою (?нд?я, Пакистан, Венесуела, ?гипет, Марокко, Тун?с).
- кра?ни — експортери нафти з високим р?внем економ?чного розвитку (Сауд?вська Арав?я, Оман, Кувейт, ОАЕ, Бруней, Катар, ?рак, ?ран тощо).
З огляду на природно-географ?чн?, ?сторично та соц?ально-географ?чн? фактори весь св?т можна под?лити на велик? рег?они та групи кра?н.
- ?вропа
- Зах?дна: кра?ни П?вн?чно?, Середньо?, П?вденно? ?вропи.
- Центральна: постсоц?ал?стичн? (Польща, Чех?я, Румун?я та ?н.), кра?ни Балт??(Естон?я, Литва, Латв?я).
- Сх?дна: Б?лорусь, Молдова, Укра?на; Рос?я (?вропейська частина), Казахстан (?вропейська частина); кра?ни Закавказзя (економ?чно).
- Аз?я
- П?вденно-Зах?дна: великий рег?он (16 кра?н) в?д сх?дного узбережжя Середземного моря до Афган?стану ? в?д г?р Кавказу до узбережжя ?нд?йського океану.
- П?вденна: ?нд?я, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шр?-Ланка.
- П?вденно-Сх?дна: 11 кра?н ?ндокитаю та Малайського арх?пелагу: Бруней, В'?тнам, ?ндонез?я, Камбоджа, Лаос, Малайз?я, М'янма, С?нгапур, Та?ланд, Ф?л?пп?ни, Сх?дний Тимор.
- Сх?дна Аз?я: Китай (КНР), Монгол?я, Япон?я, КНДР (П?вн?чна Корея), Тайвань, Аом?нь, (Макао) ма? особливий статус.
- Центральна Аз?я: Туркмен?стан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монгол?я, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Рос?я).
- Америка
- П?вн?чна Америка (США, Канада). За географ?чною ознакою сюди ж входить Мексика (част?ше ?? в?дносять до рег?ону Латинсько? Америки).
- Центральна Америка. Близько 30 кра?н (з них 17 незалежн?), розташован? в?д п?вострова Юкатан до Панами, а також кра?ни Карибського басейну.
- П?вденна Америка (решта кра?н, з них 12 незалежн?). Зустр?ча?ться також терм?н ?кра?ни Латинсько? Америки? — п?вденно- та центральноамериканськ? латиномовн? кра?ни.
- Африка: П?вн?чна, П?вденна, Зах?дна, Сх?дна, Центральна.
- Австрал?я та Океан?я.
- Держава
- Кра?на (земля)
- Адм?н?стративний под?л кра?н св?ту
- Список кра?н св?ту
- Походження назв кра?н
- Походження назв континент?в
- ↑ List of Countries, Territories and Currencies. Арх?в ориг?налу за 28 травня 2019. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ UNGEGN World Geographical Names. Арх?в ориг?налу за 28 липня 2011. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ Country codes/names. Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ Countries: Designations and abbreviations to use. Арх?в ориг?налу за 4 с?чня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- Доценко Ю. М., М?шогло Г. О. ?Економ?чна ? соц?альна географ?я св?ту?
- Кра?на [Арх?вовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кра?на // Словник укра?нсько? мови : у 20 т. / НАН Укра?ни, Укра?нський мовно-?нформац?йний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Краина // Словник укра?нсько? мови XVI — першо? половини XVII ст. / в?дп. ред. Д. Гринчишин, М. Ч?кало; укладач?: О. Кровицька, М. Онишкевич, Д. Гринчишин, У. ?дл?нська, ?. Черевко. — Льв?в: ?нститут укра?нознавства ?мен? ?. Крип'якевича НАН Укра?ни, 2010. — Вип. 15 (Конь — Легков?рны). — С. 75—76. — ISBN 978-966-02-5906-5
- Canada Foreign Affairs Travel Advisories [Арх?вовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- The CIA World Factbook [Арх?вовано 12 серпня 2008 у Wayback Machine.]