140平米群租房放了34张床位 租客上厕所排队半小时

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Н?меччина (значення).

百度 按照长安汽车在召回公告中的解释，在对问题车辆进行ECU软件和发动机冷却系统升级后，车辆故障应该可以完全解决。

Bundesrepublik Deutschland  (н?мецька) Федеративна Республ?ка Н?меччина
↓ 1949 – 1990(g)
Прапор Герб
Дев?з Gott mit uns "З нами Бог" (1949–1962) Einigkeit und Recht und Freiheit "?дн?сть ? право ? свобода" (з 1962)
Г?мн Ich hab' mich ergeben "Я здався" (неоф?ц?йний, 1949–1952) Deutschlandlied () "П?сня Н?меччини" (1952–1990)
Федеративна Республ?ка Н?меччина: ?сторичн? кордони на карт? Територ?я Федеративно? Республ?ки Н?меччина (Зах?дна Н?меччина) в?д при?днання Саару 1 с?чня 1957 року до возз'?днання Н?меччини 3 жовтня 1990 р. Св?тло-зеленим кольором (не дуже ч?тко) на територ?? НДР позначена територ?я зах?дного Берл?ну у склад? ФРН як особливе пол?тичне утворення (м?сто-держава)
Столиця	Боннb
Мови	Н?мецька
Форма правл?ння	федеральна парламентська республ?ка
Федеральний канцлер
? 1949-1963	Конрад Аденауер
? 1963-1966	Людв?г Ергард
? 1966-1969	Курт Георг К?з?нгер
? 1969-1974	В?лл? Брандт
? 1974-1982	Гельмут Шм?дт
? 1982-1990	Гельмут Коль
?стор?я
? Утворення ФРН	7 вересня 1949
? Об'?днання ФРН та НДР	3 жовтня 1990
Площа
? 1990	248 577 км2
Населення
? 1950	50 958 000c ос?б
? 1970	61 001 000 л.
? 1990	63 254 000 ос?б
Густота	254,5 ос?б/км2
Валюта	Марка ФРНd (DM)
Попередник Наступник Британська зона окупац?? Н?меччини Американська зона окупац?? Н?меччини Французька зона окупац?? Н?меччини Саар (протекторат 1947—1956) Федеративна Республ?ка Н?меччина з 1990
b Спочатку Бонн вважався лише тимчасовим м?сцем перебування урядових установ, але з початку 1970-х ?? називали "федеральною столицею" ("Bundeshauptstadt")). c Статистика населення в?дпов?дно до Statistisches Bundesamt d У Саарланд? з с?чня 1957 по липень 1959 року - французький франк та саарський франк. g Держава не припинила ?снування п?сля возз’?днання, але продовжувала ?снування як Федеративна Республ?ка на розширен?й територ??.
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Федеративна Республ?ка Н?меччина (1949—1990)

   Територ?я Зах?дно? Н?меччини

   Земл? Н?мецько? Демократично? Республ?ки (Сх?дна Н?меччина), на як? претендувала Зах?дна Н?меччина до 1973

   Земл? Н?меччини до 1937 року, як? були анексован? Польщею та Радянським Союзом п?сля Друго? св?тово? в?йни, на як? претендувала Зах?дна Н?меччина до 1972

Федерати?вна Респу?бл?ка Н?ме?ччина (н?м. Bundesrepublik Deutschland, МФА: [?b?nd?s?epu?bli?k ?d??t?lant] ( прослухати)), також ФРН або За?х?дна Н?ме?ччина (н?м. Westdeutschland, [?v?st?d???t??lant] ( прослухати))) — прийнята назва Н?меччини в пер?од з 7 вересня 1949 року (заснування держави на територ?? Тризон??) до 3 жовтня 1990 року (Возз'?днання Н?меччини). Протягом цього пер?оду ФРН т?льки один раз зм?нювала кордони: 1 с?чня 1957 року до не? при?дналася земля Саар.

?стор?я

Схема под?лу Н?меччини п?сля Друго? Св?тово? В?йни

Виникнення та формування держави

8 травня 1945 р. — кап?туляц?я Н?меччини. П?сля поразки у в?йн? Н?меччина була окупована союзниками — (СРСР, США, Великою Британ??ю та Франц??ю). П?сля окупац?? Н?меччини саме зах?дна ?? частина отримала шанс на встановлення демократ??. Представники трьох земельних парламент?в окупац?йних зон Н?меччини — американсько?, британсько? та французько? — розробили у 1948-49 на парламентськ?й рад? в Бонн? конституц?ю, зг?дно з якою новостворена н?мецька держава мала стати д??вою парламентською демократ??ю з широкими владними позиц?ями федерального канцлера, якого позбавляли повноважень лише через ?конструктивний вотум недов?ри?, та федеральним президентом з обмеженими компетенц?ями. На в?дм?ну в?д Веймарсько? республ?ки, у ФРН не передбачалося конкурентного законодавства в?д народу, а в?двертих противник?в демократ?? Конституц?я позбавляла основних прав, а парт??, ворож? Конституц??, заборонялися Федеральним конституц?йним судом. П?двалини держави були закр?плен? таким чином, що ?х не можна було зм?нити нав?ть конституц?йною б?льш?стю, що робило в?дх?д в?д демократ?? неможливим. 20 вересня 1949 року на територ?? зах?дних окупац?йних зон була утворена Федеративна Республ?ка Н?меччина (ФРН).

Берл?нський мур

7 жовтня 1949 року у радянськ?й зон? окупац?? була утворена Н?мецька Демократична Республ?ка (НДР), а у 1952 роц? в новостворен?й держав? був проголошений курс на буд?вництво соц?ал?зму, що сприяв лег?тим?зац?? парт?йно? диктатури марксистсько-лен?нського штибу. Розрив з основами нац?онал-соц?ал?стичного панування мав в?дбутися класово-пол?тичним шляхом внасл?док експропр?ац?? великих землевласник?в та промисловц?в. Проте так само як ? в Зах?дн?й Н?меччин?, у НДР на кер?вних посадах були колишн? члени НСДАП, що пройшли ?денациф?кац?ю?. 13 серпня 1961 р. було споруджено ?Берл?нську ст?ну? та припинено в?льне пересування м?ж Зах?дним ? Сх?дним Берл?ном. До цього дня з НДР на зах?д втекли до 2 млн ос?б. У 1970 роц? ФРН п?дписала договори про визнання сх?дних кордон?в з СРСР, Польщею ?, трохи п?зн?ше, з Чехословаччиною^{[джерело?]}. У 1973 роц? обидв? н?мецьк? держави прийнят? в ООН.

Об'?днання з? Сх?дною Н?меччиною

У 1989 роц? було л?кв?довано Берл?нську ст?ну. На перших ? останн?х в?льних виборах до Народно? палати 18 березня 1990 б?льша частина ?сх?дних н?мц?в? проголосувала за парт??, що вимагали швидкого вступу НДР до Федеративно? Республ?ки Н?меччина. Вл?тку 1990 р. в?дбулося остаточне об'?днання двох н?мецьких держав, а також створення сп?льного валютного союзу, узгодженого м?ж ними. Паралельно ФРН та НДР домовилися з державами, що несли в?дпов?дальн?сть за Берл?н та усю Н?меччину (США, СРСР, Великою Британ??ю та Франц??ю) про зовн?шн? внутр?шньопол?тичн? умови н?мецько? ?дност?. Н?мецьке питання могло бути вир?шеним лише за згодою вс?х сус?д?в. Остаточне, закр?плене м?жнародним правом визнання польського зах?дного кордону по Одеру та Нейсе стало передумовою для возз'?днання Н?меччини в межах 1945 року.

Внутр?шня та зовн?шня пол?тика

Федеральний канцлер ФРН В?лл? Брандт

За час?в Веймарсько? республ?ки прав? парт?? мали нац?онал?стичний характер, в той час, як л?в? дотримувалися пол?тики ?нтернац?онал?зму. У ФРН же сили правого центру, кер?вником яких був Конрад Аденауер, навпаки, виступали за наднац?ональну ?нтеграц?ю Зах?дно? ?вропи, при цьому пом?ркован? ?л?в?? соц?ал-демократи на чол? з Куртом Шумахером (п?зн?ше — Ер?хом Оппенгауером) набули нац?онального проф?лю, надаючи перевагу питанням возз'?днання Н?меччини, а не зах?дн?й ?нтеграц??. У 1960 СДПН все ж стала на б?к Зах?дних договор?в, як? зробили можливим вступ Англ?? до НКИ ще у 1895. Лише на п?дстав? визнання Зах?дних договор?в соц?ал-демократи змогли вступити до уряду широко? коал?ц?? у 1966 як молодший партнер, а у 1969 п?д кер?вництвом соц?ал-демократичного федерального канцлера В?лл? Брандта розпочати ?нову сх?дну пол?тику?, що дозволила ФРН зробити св?й внесок у послаблення напруженост? м?ж Заходом ? Сходом, перех?д в?дносин з Польщею завдяки визнанню кордону по Одеру-Нейсе на новий р?вень та встановлення догов?рно врегульованих стосунк?в з? Сх?дною Н?меччиною.

Висока кон'юнктура забезпечила усп?х соц?альн?й ринков?й економ?ц?, яку запровадив перший Федеральний м?н?стр економ?ки Людв?г Ерхард: вона дозволила швидко ?нтегруватися велик?й к?лькост? вигнанц?в з колишн?х сх?дних рег?он?в Третього рейху, Судетсько? област? та ?нших район?в сх?дно? частини Центрально? та П?вденно-Сх?дно? ?вропи. Вона вир?шальним чином сприяла стиранню класових та конфес?йних суперечностей, що значно зменшувало приваблив?сть радикальних парт?й, а великим демократичним парт?ям — спочатку ХДС ? ХСС, а пот?м СДПН — дозволило перетворитися на всенародн?. Але процв?тання також надало можлив?сть багатьом громадянам ФРН не ставити самим соб? та не дозволяти, щоб ?м ставили питання про ?х власну роль у пер?од 1933—1945. Ф?лософ Германн Люббе назвав таке ставлення до власного минулого ?колективним замовчуванням? та оц?нив таке явище як необх?дне для стаб?л?зац?? зах?днон?мецько? демократ??^{[джерело?]}.

Економ?ка

Протягом усього п?сляво?нного пер?оду в Зах?дн?й Н?меччин? не вважалося прийнятним як централ?зоване економ?чне планування, так ? необмежене в?льне п?дпри?мництво, в систем? соц?ального ринкового господарства роб?тники розглядалися як учасники процесу управл?ння промисловим п?дпри?мством. В обов'язки федерального уряду входив нагляд за постачанням до п?дпри?мств основних продукт?в промислового виробництва, (зокрема вуг?лля, стал? та електроенерг??), а також стимулювання економ?чного зростання, п?дтримка стаб?льного р?вня ц?н та забезпечення сприятливого плат?жного балансу. Однак можливост? федерального уряду для зд?йснення ефективного управл?ння економ?кою були сильно обмеженими через децентрал?зован?сть влади ФРН. Центральний банк (Бундесбанк) був незалежним та не п?длягав контролю з? сторони уряду. Значну роль в економ?ц? ФРН в?д?гравав банк?вський кап?тал, оск?льки промислов?сть кра?ни в значному ступен? опиралася на нього. У 1989 роц? ?нфляц?я у ФРН становила 3 % на р?к, а темпи економ?чного зростання — 4 % на р?к.

Зах?дна Н?меччина була другою п?сля США державою за обсягом ?мпорту та експорту. За показниками експорту ФРН у 1986 роц? вдалося випередити США, а у 1989 — Япон?ю. Сприятлива динам?ка зах?днон?мецького експорту у п?сляво?нний пер?од, за винятком економ?чно? кризи 1974-75, була результатом додатного плат?жного балансу та стаб?льного п?двищення курсу марки ФРН.

Транспорт

Volkswagen K?fer випускався н?мецькою компан??ю Volkswagen AG з 1938 року. ? наймасов?шим автомоб?лем в ?стор??.

П?сляво?нне розд?лення кра?ни викликало необх?дн?сть кардинально? перебудови вс??? транспортно? системи Зах?дно? Н?меччини. Транспортн? шляхи, що простягнулися у п?вденному напрямку в?д Роттердама та п?вн?чних порт?в ФРН, набули першочергового значення, в той час, як ран?ше дуже важливий напрямок ?з заходу на Берл?н та дал? на сх?д втратив сво? колишн? значення. П?сля под?лу Н?меччини в?дбувся ? под?л систем зал?зничного транспорту. У Зах?дн?й Н?меччин? зал?зничн? шляхи були реконструйован? Федеральною системою зал?зничних шлях?в сполучення (?Дойче Бундесбан?). У 1990 р., до об'?днання Н?меччини, зал?знична мережа ФРН становила 30 тис. км шлях?в, з яких 12 тис. км було електриф?ковано, на ?нших шляхах використовувалися теплотяги. У Сх?дн?й Н?меччин?, для пор?вняння, протяжн?сть зал?зничних шлях?в становила майже 14,5 тис. км, з яких 4 тис. км було електриф?ковано.

Населення

?стор?я Н?меччини
Стародавня Н?меччина
Германц?
Стародавня Герман?я
Велике переселення народ?в
Середньов?чна Н?меччина
Франкське корол?вство
Сх?дне Франкське корол?вство
Н?мецьке корол?вство
Ганзейська ун?я
Священна Римська ?мпер?я
Об'?днання Н?меччини
Прусс?я
Рейнський союз
Н?мецький союз
Революц?я 1848—1849 рок?в у Н?меччин?
П?вн?чнон?мецький союз
Н?мецька ?мпер?я
Нов?тня ?стор?я
Н?меччина у Перш?й св?тов?й в?йн?
Веймарська республ?ка
Трет?й Рейх
Н?меччина у Друг?й св?тов?й в?йн?
Окупац?я Н?меччини
Розд?лення кра?ни: ФРН, НДР, Зах?дний Берл?н та Саар
Возз'?днання Н?меччини
Сучасна Н?меччина
Портал ?Н?меччина?

Р?к	Населення (x 1 000)
1990	63 726
1989	62 679
1988	61 715
1987	61 238
1986	61 140
1985	61 020
1984	61 049
1983	61 307
1982	61 546
1981	61 713
1980	61 658
1979	61 439
1978	61 322
1977	61 353
1976	61 442
1975	61 645
1974	61 991
1973	62 101
1972	61 809
1971	61 503
1970	61 001
1969	61 195
1968	60 463
1967	59 948
1966	59 793
1965	59 297
1964	58 587
1963	57 865
1962	57 247
1961	56 589
1960	55 958
1959	55 257
1958	54 719
1957	54 064
1956	53 340
1955	53 518
1954	52 943
1953	52 454
1952	51 864
1951	51 435
1950	50 958

Рел?г?я

н?м. Forschungsgruppe Weltanschauungen in Deutschland

Р?к	Протестанти [%]	Католики [%]	Мусульмани [%]	-/?нш? [%]
1950	50.6	45.8	-	3.6
1961	51.1	45.5	-	3.5
1970	49.0	44.6	1.3	3.9
1980	42.3	43.3	-	-
1987	41.6	42.9	2.7	11.4

Посилання

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Федеративна Республ?ка Н?меччина (1949—1990)

• Германия. Экономика